4. Професійна компетентність
Знання:
- педагогіки,
- психології,
- логіки,
- принципів,
- форм і методів навчання і
виховання,
- змісту предмета
- індивідуальних
особливостей студента
Навички:
- усного мовлення,
- розподілу власної уваги,
- орієнтування в часі;
Уміння:
- спілкуватися,
- дохідливо викладати
навчальний матеріал,
- вести полеміку,
- керувати дискусією,
- використовувати наочні
посібники і технічні засоби
навчання,
- зацікавлювати і
підтримувати увагу,
- аналізувати та оцінювати
знання та вміння студентів,
- володіти комп'ютером
5. Структура загально педагогічних знань
знання фундаментальних ідей,
концепцій, законів і закономірностей
розвитку педагогічних явищ;
знання основних педагогічних теорій,
категорій і понять;
знання основних педагогічних фактів;
прикладних знань про методику
навчання і виховання.
6. Розподіл знань у педагогічній теорії
Загальні знання
- світогляд,
- культура
особистості
Спеціальні знання
- психолого – педагогічні,
- медико – біологічні,
- теоретико – методичні
Функції системи знань педагога це:
- методологічний фундамент професійної
діяльності,
- інструмент практичних дій.
7. Педагогічні вміння
Педагогічні вміння – це
володіння засобами і
прийомами навчання і
виховання, засноване на
свідомому використання
психолого – педагогічних і
методичних знань.
діагностичні
проектувальні
організаційно –
педагогічні
конструктивні
дослідницькі
комунікативні
конструктивні
дидактичні
виховні
8. Гуманістична спрямованість педагогічної
діяльності
Спрямованість
– це ідеали,
інтереси,
ціннісні
орієнтації
особистості.
Гуманістична спрямованість
(гуманний – людяний у своєму
ставленні і діях до інших людей)
передбачає орієнтацію на іншу
людину (зокрема на студента),
гуманне ставлення до інших,
врахування потреб студентів,
вибір доцільних засобів впливу та
взаємодії, гідне
самоствердження самого
педагога, як кваліфікованого,
вимогливого, гуманного
викладача, тобто, утвердження
ним вищих духовних цінностей,
моральних норм поведінки.
9. Завдання викладача визначені
гуманістичною спрямованістю
домінанта на розвиток студента;
бачити особистість, відчувати, розуміти
й допомагати;
у кожній малій справі бачити велику
мету;
«вирощувати» особистість через
відкриття, а не насаджування;
відповідати за свій вплив;
відчувати моральне задоволення від
розвитку студента.
10. Етичні і психологічні установки особистісно-
професійної позиції викладача
ставлення до студентів (установка на
розуміння, співпереживання, відносна
незалежність і самостійність студентів, вияв
творчого потенціалу кожного студента);
ставлення до організації колективної
діяльності (установка на розвиток
демократичного самоуправління, колективна
творчість та ін.);
ставлення викладача до самого себе
(установка на зацікавленість в успішній
професійній діяльності, орієнтація на
професійне і особистісне зростання та
самоаналіз).
11. Визначення педагогічних здібностей
викладача
якості
особистості, що
проявляються в
схильності до
роботи зі
студентами,
отриманні
задоволення від
спілкування з
ними
сукупність
психічних
особливостей
викладача,
необхідних для
успішного
оволодіння
педагогічною
діяльністю, її
ефективного
здійснення
12. Педагогічні здібності викладача
комунікативні – здатність до спілкування, до встановлення
контактів і зв’язків;
перцептивні – професійна проникливість, пильність,
педагогічна інтуїція, здатність сприймати та розуміти іншу
людину;
динамічні – здатність активно впливати на іншу особистість;
емоційна стабільність – здатність володіти собою, зберігати
самоконтроль, здійснювати саморегуляцію за будь-якої
ситуації;
оптимістичне прогнозування – передбачення розвитку
особистості з орієнтацією на позитивне в ній;
креативність – здатність до творчості.
організаторські здібності,
конструктивні (вміння відбирати та логічно вибудовувати
матеріал), гностичні (здатність до пізнання нового),
дидактичні (вміння навчати інших)
13. Педагогічна техніка
педагогічна техніка
володіння
комплексом
прийомів, який
допомагає викладачу
глибше, яскравіше,
талановитіше
виявити себе і
досягти оптимальних
результатів у роботі
техніка мовлення (голос,
дихання, дикція,
інтонаційне забарвлення і
т.п.),
виразний показ почуттів
і ставлень (міміка,
пантоміміка, зовнішній
вигляд викладача
загалом),
професійна
самопрезентація
педагогом свого
психічного стану
(самоконтроль, витримка
тощо).
14. Педагогічна техніка
Внутрішня техніка –
це створення
внутрішнього
переживання
особистості,
психологічне
налаштовування
викладача на
майбутню діяльність
через вплив на розум,
волю і почуття.
Зовнішня техніка –
це втілення
внутрішнього
переживання
особистості викладача
в його тілесній природі:
міміці, голосі, мовленні,
рухах, пластиці.
15. Творчість
Творчість – це діяльність, яка на основі осмислення
вже накопиченого досвіду та формування нових
комбінацій знань, умінь, продуктів породжує щось нове,
раніше не відоме.
Педагогічна творчість - діяльність, під час якої
здійснюється пошук і створення нових педагогічних
систем, педагогічних процесів та навчальних
педагогічних ситуацій, що сприяють більш
результативному навчанню
Творчій викладач - особистість, яка характеризується
високим рівнем прояву творчих здібностей та
особистісних рис, сформованими творчими мотивами,
що сприяють успішній творчій педагогічній діяльності та
розвитку потенційних творчих можливостей студентів.
16. Риси педагогічної творчості
розвинені інтелектуальні здібності з переважанням
пошуково-проблемного стилю мислення
(винахідливість);
творча і розвинена уява;
специфічні особистісні якості (оптимізм, готовність
до ризику, цілеспрямованість, допитливість,
самостійність, наполегливість, ентузіазм);
специфічні провідні мотиви, які є стимулом дії
механізму творчості;
комунікативні здібності; акторські здібності
(імпровізація);
високий рівень загальної культури.
18. Творчий рівень характеризується:
ініціативністю і творчим підходом до
організації професійної діяльності;
здатністю педагога самостійно
конструювати оригінальні педагогічно
доцільні прийоми взаємодії;
педагог будує діяльність, спираючись
на рефлексивний аналіз;
сформовано індивідуальний стиль
професійної діяльності.
19. Продукти творчості педагога
внесення нового у зміст, форми й методи
навчальної роботи;
вирішення досі не чуваних питань і проблем, які
виникають у педагогічному процесі;
побудова композиції заняття;
визначення обсягу і способів організації
самостійної навчальної роботи студентів;
втілення педагогічних задумів у студентській
аудиторії;
варіювання запланованого вже під час проведення
заняття,
розвиток творчих можливостей молоді в процесі
індивідуальної та колективної роботи та ін.
20. Модель творчого середовища
планування напрямів творчих процесів;
організація аудиторної, самостійної, індивідуальної
та науково – дослідної роботи студентів;
створення умов щодо здійснення творчої діяльності
(раціональний режим робочого часу студента,
високий соціально-психологічний клімат у
студентських групах, варіативність напрямів
вирішення творчих завдань та методів досягнення
результатів тощо);
мотиваційне забезпечення досягнення високих
результатів у пізнавальній діяльності;
зворотний зв’язок навчально-творчого процесу з
різноманітними формами моніторингу визначення
рівня сформованості творчого досвіду студента.
21. Висновки:
Оволодіння педагогічною майстерністю та її
складовими потребує значного досвіду, а
також роботи викладача над собою.
Вивчення курсу “Педагогічна майстерноість
викладача вищої школи” сприятиме
детальнішому вивченню компонентів
педагогічної майстерності та ознайомленню
з основними способами їх розвитку і
вдосконалення.
22. Література:
Кайдалова Л. Г. Педагогічна майстерність викладача :
навчальний посібник / Л. Г. Кайдалова, Н. Б. Щокіна, Т. Ю.
Вахрушева. – Х.: Вид-во НФаУ, 2009. – 140 с.
Педагогічна майстерність : Підручник / І. А.Зязюн, Л. В.
Крамушенко, І. Ф. Кривонос та ін.; За ред. І.А.Зязюна – К. :
Вища школа, 1997. – 349 с.
Приходько А. И. Основы педагогического мастерства :
учеб.-метод. пособ. для студ. высш. учеб. завед. – Х. :
Издатель Шуст А.И., 2001. – 88 с.
Бархаев Б. П. Педагогическая психология / Б.П. Бархаев. –
СПб. : Питер, 2007. – 448 с.
Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. – М.:
Просвещение, 1987.
Исаев И.Ф. Профессионально-педагогическая культура
преподавателя: Учеб. пособие для студ. высш. учеб.
заведений. – М.: Издательский центр “Академия”, 2002. –
208 с.
Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое
творчество. – М.: Педагогика, 1990. – 144 с.