2. Булінг- (від англійського bully-хуліган, забіяка,грубіян) -
утиск,цькування, дискримінація.
Особливий вид насильства, коли людина (або група
людей) фізично нападає або загрожує іншій .
Систематично і регулярно!!!

3. • 50% респондентів – зазнали булінг на собі
• 76% - через зовнішній вигляд
• 40% - замовчують проблему
• 27% - повідомляють про це батькам
• 25% - повідомляють сестрам,братам
• 4% – повідомляють вчителям
• 37% - стверджують,що дорослі на булінг не звертають уваги
• 50% - визнали, що вчителів необхідно навчати методик
запобігання булінгу.
Проблема булінгу в Україні

4. Шкільний булінг
Глузування,прізвиська,
нескінченні зауваження,
необ'єктивні оцінки,
висміювання, приниження в
присутності інших дітей,
відторгнення, ізоляція,
відмова від спілкування тощо.
Побиття, нанесення ударів,
потиличники,
псування і відібрання речей і ін
Емоційне
насильство
Фізичне
насильство
4

5. Шкільний булінг
Псування і відібрання особистих
речей.
• Вимагання.
• Відбирання грошей.
• Пошкодження майна.
• Жертву можуть примушувати
до крадіжок майна - така тактика
використовується для покладання
провини виключно на жертву
Економічне
насильство
Сексуальне
насильство
5
Використання дитини
(хлопчика чи дівчинки)
дорослим (вчителем),
або іншою людиною для
задоволення сексуальних потреб
або для отримання вигоди.
До сексуального спокушання
відносяться також залучення
дитини до проституції,
порнобізнесу.

6. Використання чату
• Відправлення анонімних погроз
або образ.
• Створення груп, в яких навмисно
ігноруються певні люди.
• Вибудовування фальшивих
дружніх або родинних відносин
(щоб дізнатися особисту,
інтимну інформацію).
Використання мобільних
телефонів
•Систематично здійснюються
анонімні дзвінки і відправляються
ображаючого або загрозливого роду
повідомлення;
•Зйомка компрометуючих фото-
відеоматеріалів, публікація їх в
мережі Інтернет
Кібербулінг (моббінг) - булінг з використанням
електронних засобів комунікації.

7. Використання відео-порталів
•Публікація в Інтернет непристойного,
компрометуючого відео, яке ганьбить іншу людину
Використання E-mail
•Розсилка злих і негативних повідомлень.
•Розсилка непристойних матеріалів (відео, картинок
чи комп'ютерних вірусів).
•Злом іншого акаунта для використання особистого
E- Mail, для розсилки різної інформації або для його
видалення

8. Використання соціальних мереж
•Написання образливих коментарів до фотографій,
відео, на стіні користувача, в спільнотах.
•Поширення непристойного відео і фото.
•Злом чужого акаунта, редагування його з метою
очорнити іншу людину (наприклад, розсилка
повідомлень з цього акаунта, доповнення
брехливою ​інформацією).
•Навмисне створення групи, для вираження
ненависті і цькування певної людини.

9. Форми шкільного булінгу
Учень (Агресор) –
Учень (Жертва)
Дорослий (Агресор) –
Учень (Жертва)
Учень (Агресор) –
Дорослий (Жертва)
9

10. Булі(булери, кривдники, агресори,
організатори цькування). До них
можна віднести і переслідувачів,
які діють за вказівкою сильніших
агресорів у класі.

11. Жертви булінгу
Типових жертв шкільного терору немає.
Будь-яка дитина може бути ізгоєм. Ризик
виявитися жертвою цькування
збільшується для тих дітей, які не впевнені
в собі, тривожні, і тих, у кого немає друзів у
колективі. .

12. Свідки булінгу - їх називають «союзниками»,
«глядачами» або«спостерігачами».
Ними можуть бути як діти, так і дорослі -
технічний персонал або вчителі, які не
втручаються, коли булінг відбувається у
них на очах

13. • приниження учня, який не встигає / процвітає в
навчанні або вразливий в інших відносинах.
• негативних або саркастичних висловлювань з
приводу зовнішності або походження учня.
• страхітливих і загрозливих жестів або виразів.
• привілейованого ставлення до послужливих
учнів.
• образи учнів принизливими, а іноді навіть
нецензурними словами.
Участь дорослих у булінгу

14. • Низький рівень виховання дитини;
• Неадекватна занижена самооцінка;
• Висока імпульсивність;
• Зловживання алкоголем, наркотиками,
комп'ютерними іграми.
• Знижене почуття самозбереження у дитини;
• Внутрішньоособистісна агресивність учня, що
залежить від індивідуальних особливостей;
Фактори, які можуть спровокувати
розвиток булінгу серед дітей:

15. • Бажання домінувати над іншими;
• Попередній досвід життєдіяльності школярів, що
включає в себе
прояви власної агресивності і спостереження аналогічних
проявів у
найближчому оточенні;
• Прогули і слабка успішність у школі;
• Зміна вихователів (вітчим, мачуха), поява другої дитини
в сім'ї;
• Сімейне та сексуальне насильство;
Фактори, які можуть спровокувати
розвиток булінгу серед дітей:

16. Мета булінгу - за агресивною
поведінкою приховати свою
неповноцінність.

17. • Заздрість;
• Помста (коли жертви переходять в розряд
Булер: покарати за біль і
завдані страждання);
• Почуття неприязні;
• Боротьба за владу;
• Нейтралізація суперника через показ
переваги над ним;
Мотиви булінгу

18. • Самоствердження аж до задоволення
садистських потреб окремих особистостей;
• Прагнення бути в центрі уваги, виглядати
круто;
• Прагнення здивувати, вразити;
• Прагнення розрядитися, «приколотися»;
• Бажання принизити, залякати людину, якій не
подобаєшся
Мотиви булінгу

19. Психологічні
портрети
учасників
булінгу

20. - відчувають сильну потребу панувати;
- імпульсивні і легко приходять в лють;
- часто зухвало і агресивно поводяться по відношенню до
дорослих, включаючи батьків і вчителів;
- не відчувають співчуття до своїх жертв;
- вони зазвичай фізично сильніше інших хлопчиків;
- діти, що виховуються в сім'ях з авторитарним,
жорстоким вихованням;
- діти, що виховуються в сім'ях з низьким рівнем
емоційного тепла і підтримки
Типові риси учнів, схильних
стати булером (агресором)

21. - фізичні недоліки
– особливості поведінки
– особливості зовнішності
Найбільш частими жертвами
булінгу стають діти, які мають:

22. • Діти,які бояться стати на місце жертви;
• Діти, які дорожать відносинами з дитиною
– агресором;
• Діти, які приймають насилля за розвагу;
• Діти, у яких жорстокі батьки;
• Діти, які мріють взяти реванш за своє
приниження;
• Діти з асоціальних родин.
Психологічний портрет свідка
булінгу,«союзника» або «глядача»

23. Поведінкові
особливості

24. • дистанційованість від дорослих і дітей;
• негативізм при обговоренні теми булінг;
• агресивність до дорослих і дітей.
• емоційні особливості жертви булінг:
• напруженість і страх при появі ровесників;
• образливість і дратівливість;
• смуток, печаль і нестійкий настрій;

25. • нещасний зовнішній вигляд;
• ознаки фізичного насильства над дитиною:
• дитина млява, пригнічена, перелякана;
• у дитини регулярно з'являються синці, садна,
пошкодження, травми;
• дитина здригається від наближення агресора або
від різких рухів;
• дитина агресивна до людей, тварин, часто б'ється;

26. • Відсутність друзів;
• Ніхто не хоче з ним сидіти за партою
• Дитина є постійним об'єктом жартів і
гумору
• Дитину не кличуть на дні народження і до
неї ніхто не підходить;
• На змаганнях діти говорять «тільки не з
ним!»
• Дитина часто проводить час на перервах
на самоті.

27. Наслідки булінгу

28. Для жертв

29. Для булера

30. Для свідків

31. Для вчителів

32. Для класу

33. Для навчального процесу

34. Технологія реагування на виявлені
або встановлені факти булінгу
Учитель повідомляє про ситуації, що склалися,
представнику адміністрації
Адміністрація, спільно з соціально-психологічною службою
школи приймає рішення про невідкладність реагування на
виявлений факт агресії
Безпосередня робота з жертвами і переслідувачами.

35. Рекомендації батькам
Скажіть дитині.
• Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви в змозі допомогти їй з її
проблемою).
• Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви
намагаєтеся зрозуміти її почуття).
• Це не твоя провина. (Дайте зрозуміти дитині, що вона не самотня в подібній
ситуації: багато однолітків стикаються з різними варіантами залякування
або агресії в той чи інший момент дорослішання).
• Добре, що ти мені про це сказав (це допоможе дитині зрозуміти, що вона
правильно зробила, звернувшись за допомогою і підтримкою).
• Я люблю тебе і постараюся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала
небезпека (це допоможе дитині з надією подивитися в майбутнє і відчути
захист).

36. Рекомендації педагогам
• Залишатися спокійним і контролювати ситуацію;
• Поставитися до випадку або до розповіді про нього
серйозно;
• Надати підтримку потерпілому;
• Показати кривдникові своє ставлення до ситуації;
• Оцінити ситуацію кривдникові з точки зору
потерпілого;
• Пам'ятати, що покарання має відповідати проступку;
• Поговорити з колективом однолітків про те, що
визначилася проблема;
• За необхідності залучити батьківську громадськість

37. Підлітки –
найточніше з
«соціальних дзеркал»,
їх соціальна нездорова
поведінка відображає хвороби
сім’ї та суспільства.
Однак відомо, що більшість
хвороб легше попередити, ніж
вилікувати.