Великдень, або Світле Воскресіння Христове (Пасха) – головне християнське свято. Це особливе свято, коли слідують традиціям і вірять у диво. Українці відзначали його ще задовго до становлення християнства на землі Русі, і називалося воно Великдень – великий день. До цієї дати відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку-калейдоскоп «На Великдень сонце грає». Інформація, представлена на виставці, знайомить користувачів зі звичаями та традиціями святкування Великодня на Поділлі. Гарного перегляду!

1. На Великдень
сонце грає

2. Для українців Великдень – це не
тільки різнокольорові писанки і
смачна паска. Це особливе свято,
коли слідують традиціям і вірять у
диво.
Великдень – це яскрава культурна
спадщина нашого народу.
У цей день наші пращури
виконували багато традицій, які
допомагали їм очищати душу і
робити свято світліше і радісніше.

3. На Великдень прийнято накривати багаті
столи, тож кулінарних святкових традицій
також існує чимало. Самі паски прийнято
пекти у четвер або суботу. Цей процес має
неодмінно супроводжуватися повною
тишею і спокоєм в оселі.

4. Основними символами великоднього
столу, є освячені продукти – яйця, паска,
м’ясні страви, булочки у формі
баранчика, хрін, сіль, масло та сир. А
також кошик, його прикраси та рушник
мають своє значення.

5. Споконвіку існували
певні звичаї та традиції
святкування Великодня на
Поділлі, писанка та
мистецтво писанкарства
мало свої особливості.
Традиційні Подільські писанки мають темне
тло, що символізує родючу землю, та мають від
трьох до п’яти кольорів.
Серед найважливіших і найстарших писанкових
символів було сонце, а найприроднішим його
зображенням є коло з променями, закрученими та
простими, чи оздоблене крапками.

6. До самого яйця було декілька вимог: воно
повинно бути куряче, сире, свіже, повне та
запліднене. До жінок та дівчат, які розписують яйце,
теж були вимоги, обмеження, правила та заборони.
Вони стосувалися їх стану здоров’я та душі, знань
традицій та звичаїв, дотримання символіки та
кольорової гами.

7. Існує декілька видів
розписаних яєць.
Серед них: писанка,
крашанка, мальованка, дряпанка
та крапанка. Кожен з видів
розписується за різною
технологією.
У процесі створення писанки
важливо пам’ятати про
символічність візерунків. Їх в
українській культурі є близько
ста. Наносити необхідно ті, які
відповідають побажанням. Адже
писанка має конкретного
адресата.

8. Верхова, М. Великодня писанка = The
Easter Pysanka = Pyssanka du Grand-Jour
Paques : наук.-худ. нарис для дітей / Марина
Верхова. – Вінниця : Балюк І. Б., 2012. – 40
с. : мал.
Цей буклет познайомить вас з учасниками
Всеукраїнського свята "Великодня писанка",
розповість про різні техніки створення
традиційної та авторської писанок, розкриє
таємниці значення зображених на них
символів.

9. Манько, В. Українська народна писанка / Віра
Манько. – 2-ге вид., доп. – Львів : Свічадо, 2005. –
480 с. : кольор. іл.
Символіка. Легенди та перекази. Як написати писанку.
Ілюстрації та світлини. Книга Віри Манько “Українська
народна писанка” справді багатогранна і цікава. Вона
відкриває читачеві великий і самобутній пласт
української культури та мистецтва писання писанок.
Ця писанка - малесенька
планета
В орнаментах полів, садів, озер,
Вона одвічні береже секрети -
Іздавна, споконвіку - дотепер.
Ж. Дмитренко

10. Цей унікальний альбом представляє писанкові
взірці окремого етнографічного регіону –
Поділля, – що їх зафіксували збирачі творів
українського народного мистецтва, починаючи з
кінця 19-20 ст. Виокремлена з усього розмаїтого
українського писанкового масиву, подільська
писанкова традиція постає самобутнім і окремим
мистецьким явищем.
Альбом стане цінним подарунком не лише
дослідникам українського народного мистецтва,
але – як збірка взірців для відтворення – й усім
тим, хто з року в рік перед Великоднем
незалежно від віку та фаху продовжує у часі та
просторі творити давню традицію писання
писанок.
Верхова, М. Писанки Поділля [Образотворчий матеріал] /
Марина Верхова ; фот. Володимир Слободянюк ; Упр. культури і
мистецтв Вінниц. ОДА, Вінниц. обл. центр нар. творчості. – Львів :
Колесо, 2013. – 192 с. : іл.

11. Писанки Поділля Марини Верхової

12. Пише писанки бабуня, пише мама, пишу я / ред. В. Скуратівський. –
Київ : Укр. центр нар. творчості, 1992. – 48 с.
У альбомі представлено писанки майстрині з діаспори
Софійки Зєлик. Особливістю цих писанок є те, що у них
відтворено традиційні, інколи тисячолітньої давності,
автентичні узори, символи, барви не одного окремого
регіону, а цілої України.

13. Українські традиції і звичаї : для
дітей серед. шк. віку / авт.-упоряд.: В. М.
Скляренко, А. С. Шуклінова, В. В. Сядро. -
Харків : Фоліо, 2006. – 318 с. – (Дитяча
енцикл.).
Народні традиції та звичаї
завжди були духовною
основою життя українців.
Вони формувалися протягом
багатьох століть і є складовою
частиною не лише історії
нашого народу, а й
сьогодення.
Українські народні свята та звичаї. –
Київ : Знання України, 1993. – 112 с.

14. Воропай, О. Звичаї нашого народу :
етнограф. нарис / Олекса Воропай. – Репр.
відтворення вид. 1966 р. – Київ : Оберіг, 1993. -
Вип. 1. – 590 с. : кольор. іл.
"Беручися за опис українських народних звичаїв, я
ставив перед собою завдання створити суцільний
образ народно-календарних звичаїв протягом
цілого року."
Олекса Воропай

15. Українці: Свята.
Традиції. Звичаї / уклад. І.
Коверець. – Донецьк : Альфа-
Прес, 2004. – 304 с.
У книзі висвітлено національні особливості
українських свят, традицій, звичаїв і пов'язаних
з ними атрибутики, символіки – з давніх часів
до наших днів, розкрито багатство, образність,
співучість української мови.

16. Килимник, С. Український рік у народних звичаях в
історичному освітленні : у 2 кн. / Степан Килимник. – Київ :
Обереги, 1994. – Кн. 2. – 400 с.
Великдень – найсвітліше, найбільш
шановане в народі свято. По всіх
усюдах розносився церковний
благовіст.
Щодо назви свята існує таке пояснення:
у день, коли воскрес Божий Син, сонце
з радості не заходило, звідси й
наймення "Великдень".
Поділля : іст.-етногр. дослідж. / ред. А. П. Пономарьов. –
Київ : Доля, 1994. – 504 с. : іл.

17. Творун, С. Великодня випічка: баби, паски, куличі, кукуци : [обрядові
хліби Вінниччини] / Світлана Творун // Світлиця. – 2018. – № 2. – С. 19–21.
У давнину найбільш
вживаною назвою
великодньої здоби були
"баби" або "бабки".
У наш час великодній хліб
в Україні часто називають
"пасками". Відбулася
заміна давньоукраїнської
автентичної "баби" на
християнську "паску".

18. Верхова, М. О. Технологічні особливості традиційної української писанки / М. О.
Верхова (Юрченко) // Подільська старовина : наук. зб. / Вінниц. обл. краєзнав.
музей. – Вінниця, 2008. – Вип. 4. – С. 360–362.
Вільчинська, О. Паски та писанки головні страви Великодня / Ольга Вільчинська //
Поділ. порадниця. – 2017. – 12 квіт. – С. 1, 8.
Зозуля, Н. Великодні традиції прикрашання Подільського житла / Ніна Зозуля //
Світлиця. – 2018. – № 2. – С. 65–68.
Кордонська, А. Великдень у житті подолян / А. Кордонська // Класному керівнику
усе для роботи. – 2013. – № 3. – С. 4–7.
Пірус, Т. «Сила писанки – і у священних прадавніх символах, і у думках, із якими
ви її пишете» / Тетяна Пірус ; зап. Інна Мартонікова // Місто. – 2016. – 27 квіт. – С.
6.
Разанова, Ю. «Малювати писанку – закликати добро» / Юлія Разанова //
Вінниччина. – 2017. – 14 квіт. – С. 7.
Сентемон, Н. Пишемо традиційну подільську писанку. Майстер-клас проводить
майстриня з писанкарства та вишивки Анастасія Фоміна м. Вінниця / Наталія
Сентемон // Світлиця. – 2016. – № 2. – С. 71–72.
Що має бути у великодньому кошику // Місто. – 2018. – 4 квіт. – С. 24.

19. Щиро вітаємо
Вас з
Великоднем!

20. За більш детальнішою інформацією з даної теми
звертайтеся на сайт Вінницької
обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А.
Тімірязєва
https://library.vn.ua/e-catalog
Віртуальну книжкову виставку-
калейдоскоп підготувала
бібліограф І кат. відділу
краєзнавства
Зелена О. М.