Зміна клімату є результатом взаємодії цілої низки природних чинників та діяльності людини, зокрема через недосконалі практики ведення землеробства та тваринництва, деградації земель, вирубки лісів, забруднення природних водойм. Як результат, глобальні зміни клімату несуть багато загроз для сільського господарства зі зниженням його продуктивності, втратою стабільності виробництва та доходів виробників. Продуктивне та стійке сільське господарство потребує застосування ресурсоощадного землеробства, агролісомеліорації, комплексної боротьби зі шкідниками. Сектор аграрних наук Вінницької ОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної книжкової виставки «Землеробство в контексті змін клімату» (до Дня довкілля та Всесвітнього дня Землі). Запрошуємо до перегляду!

1. Землеробство в контексті
змін клімату
(до Дня довкілля та Всесвітнього
дня Землі)
Віртуальна виставка

2. Зміна клімату є результатом взаємодії цілої низки природних
чинників та діяльності людини, зокрема через недосконалі практики
ведення землеробства та тваринництва, деградації земель, вирубки
лісів, забруднення природних водойм. Як результат, глобальні зміни
клімату несуть багато загроз для сільського господарства зі
зниженням його продуктивності, втратою стабільності виробництва
та доходів виробників. Продуктивне та стійке сільське господарство
потребує застосування ресурсоощадного землеробства,
агролісомеліорації, комплексної боротьби зі шкідниками.
Сектор аграрних наук Вінницької ОУНБ ім. В.
Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами
віртуальної книжкової виставки «Землеробство в контексті змін
клімату» (до Дня довкілля та Всесвітнього дня Землі).
Запрошуємо до перегляду!

3. Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти : зб.
матеріалів V Міжнар. наук.-практ. конф., 15 листоп. 2022 р., Наук.-метод. центр ВФПО. –
Київ, 2022. – 170 с. – Електрон. вид. – Режим доступу: https://nmc-vfpo.com/wp-
content/uploads/2022/12/tezy-malynka-15-11-2022_compressed.pdf (дата звернення: 20.03.2023),
вільний.–Назвазекрана.
Глобальна зміна клімату – це, напевне,
найбільший виклик для людства за часів
його існування. Це проблема, яку вже
відчуває наше покоління і з наслідками
якої доведеться жити поколінням
наступним. Зміна клімату є реальністю.
Сьогодні клімат на планеті змінюється і
стає все більш гарячим і
непередбачуваним, ніж він був протягом
двох тисячоліть. Якщо в найближчі роки не
зміняться існуючі тенденції до кінця
століття, глобальна температура досягне
найвищої позначки.
Пропонуємо вашій увазі збірник тез на
теми зміни клімату в Україні, її наслідків
для аграрного сектору економіки, способів
адаптації до несприятливих наслідків
зміни клімату та можливостей
використання її потенційних переваг, а
також наукові дослідження в цьому
напрямі.

4. 631 А 28 Адаптивні системи землеробства : підруч. для студент. ВНЗ / В. П.
Гудзь [та ін.]. – Київ : ЦУЛ, 2017. – 336 с.
У підручнику викладені наукові основи
систем землеробства та їх історичний
розвиток. Подано основні складові
агрокліматичних і ґрунтових умов при
впровадженні адаптивних систем
землеробства. Розкрито перспективи
енергоощадного обробітку ґрунту,
застосування добрив, режим органічних
речовин і регулювання біогенності ґрунтів,
оптимізація захисту рослин, меліорація в
системі землеробства. Сформульовано
принципи формування технологій
вирощування культур, вимоги до технічних
засобів і відповідність систем землеробства
для природно-кліматичних зон України.
Видання розраховано на викладачів,
науковців, магістрів і студентів
агробіологічних спеціальностей закладів
вищої освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації.

5. 40.2 Б 12 Бабич, А. О. Засуха, суховій і пилова буря в період глобальних змін
клімату.Т. 1/А.О.Бабич,А.А. Бабич-Побережна.– Вінниця :Діло,2014.–468с.
Монографія присвячена результатам
дослідження щодо формування складних
метеорологічних явищ: засухи, суховію і
пилової бурі та їх впливу на посіви у
період глобальних змін клімату.
Представлено сучасний рівень пізнання
природи цих явищ, особливості
формування, поширення та впливу на
урожайність сільськогосподарських
культур у Новому і Старому світі.
Показано інтенсивність розвитку та
ймовірність прояву несприятливих явищ
в Україні, наведено заходи боротьби з
ними.
Розрахована на наукових співробітників,
викладачів, аспірантів, студентів,
керівників і спеціалістів сільського
господарства.

6. 40.2 Б 12 Бабич, А. О. Засуха, суховій і пилова буря в Україні в період
глобальних змін клімату. Т. 2 / А. О. Бабич, А. А. Бабич-Побережна. – Вінниця :
Діло,2014.– 536с.
Монографія присвячена дослідженню процесу
розорювання степів, прерій, саван та розвитку
систем землеробства в Новому і Старому світі для
нарощування виробництва продовольства в період
глобальних локальних змін клімату. В ній
представлено сучасні системи землеробства, які
забезпечують підвищення родючості ґрунту та
збереження вологи у процесі боротьби з
несприятливими метеорологічними явищами.
Наведено аналіз впливу глобального потепління і
вологозабезпечення на структуру посівів,
виробництво продовольчих ресурсів і споживання
білка. Описуються особливості поширення засухи,
суховію, пилової (чорної) бурі та їх вплив на
урожай в ґрунтово-кліматичних зонах України.
Аналізуються збитки світової економіки від
засухи, суховію, чорної бурі. Обґрунтовуються
основні заходи боротьби з ними в умовах
сучасного землеробства.
Розрахована на наукових співробітників,
викладачів, аспірантів, студентів, керівників і
спеціалістів сільського господарства.

7. 41.4 Б 37 Бегей, С. В. Екологічне землеробство : підручник / С. В. Бегей, І. А.
Шувар.– Львів:НовийСвіт-2000,2016.– 432с.
У підручнику висвітлено етапи становлення
українського землеробства, теоретичні
основи екологічного землеробства: вчення
про фактори життя рослин і закони
землеробства, способи збереження та
розширеного відтворення родючості ґрунту.
Значну увагу приділено впровадженню
інтенсивних зональних систем
землеробства в різних ґрунтово-
кліматичних зонах України.
Для сільськогосподарських закладів вищої
освіти II–IV рівнів акредитації з
агрономічних, економічних спеціальностей
та землеустрою, а також може бути
використаний біологічними факультетами
університетів та спеціалістами
сільськогосподарського виробництва АПК.

8. 41.4 Е 45 Екологічні проблеми землеробства : навч. посіб. для студентів вузів /
за ред. І. Д. Примака. – Київ : ЦУЛ, 2010. – 456 с.
Навчальний посібник висвітлює
проблеми організації ефективного
землекористування, екологічного
моніторингу та ерозії ґрунтів, контролю
забур’яненості сільськогосподарських
угідь, безпечного застосування
агрохімікатів і переущільнення орних
земель у сучасному землеробстві
України.
Акцентовано увагу на екологізацію
сільськогосподарської техніки,
технологій механічного обробітку
ґрунту й систем землеробства та
наслідках глобального потепління
клімату в рільництві.

9. 631 З-52 Землеробство : підруч. для ВНЗ / І. Д. Примак [та ін.]. – Вінниця :
Твори, 2020.– 578с.
Розкриті фактори життя рослин і закони
землеробства, показники родючості й
окультуреності ґрунту, водний, повітряний і
тепловий режими. Висвітлено теоретичне
обґрунтування сівозмін, їх класифікація,
принципи чергування культур та їх місце в
сівозмінах. Рекомендовані енергозберігаючі
та ґрунтозахисні системи механічного
обробітку ґрунту стосовно різних ґрунтово-
кліматичних зон і підзон України.
Викладені теоретичні, методологічні й
технологічні основи адаптивних систем
землеробства. Обґрунтована необхідність
відтворення родючості ґрунту та
проєктування адаптивно-ландшафтних
систем землеробства в контексті сталого
розвитку, нової біосферної парадигми
природокористування і закону ноосфери В.
І. Вернадського.

10. 633 К 43 Кириченко, А. В. Рекомендації щодо систем контролю шкідливих
організмів у посівах пшениці озимої та ярої за різних систем удобрення у зоні
Лісостепу в умовах зміни клімату / А. В. Кириченко, Н. К. Гаврилюк, Л. А.
Кузьменко ; Нац. акад. аграр. наук України, Нац. наук. центр «Ін-т землеробства
НААН».–Вінниця :Твори, 2020. – 20с.
Рекомендаціях щодо систем контролю
шкідливих організмів у посівах пшениці
озимої та ярої за різних систем
удобрення у зоні Лісостепу в умовах
зміни клімату подано наукову
інформацію про видовий склад
фітофагів і патогенів за 2019–2020 рр. у
агроценозах пшениці озимої та ярої в
зоні Лісостепу в умовах зміни клімату.
Пропонуються нові підходи і конкретні
заходи та засоби контролю шкідливих
об’єктів у посівах цих культур у періоди
вегетації. Робота має наукове і
практичне значення.
Розраховано на наукових працівників,
спеціалістів сільського господарства і
фермерів.

11. Кліматична кореляція, або До чого варто готуватись фермерам [Електронний
ресурс]//Агробізнес сьогодні. – 2019. – №8.– Електрон. вид. – Режимдоступу:
https://www.land.agro-business.com.ua/index.php/home/klimatichna-korelyaciya (дата
звернення:20.03.2023),вільний.– Назвазекрана.
Кліматичні зміни та інтенсифікація
агровиробництва, окрім усього, погано
впливають на ґрунти. Провівши
дослідження та змоделювавши дію
клімату на врожайність, науковці
прийшли до висновку, що негативні
кліматичні тенденції в Україні з часом
тільки посиляться.
Сповільнити цю динаміку може
усвідомлене агровиробництво, яке
передбачає збереження ґрунтів, а також
розвиток агрострахування, яке
допоможе майбутнім власникам землі
навчитися мінімізувати ризики,
пов’язані зі зміною клімату в Україні.

12. Левковська, Л. В. Сучасні тенденції розвитку зони ризикового землеробства в умовах
кліматичних змін [Електронний ресурс] /
Л.В.Левковська,А.Г.Зубко//Ефективнаекноміка. – 2021.–№9.–Електрон.фах.вид.–
Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/9_2021/14.pdf (дата звернення:
20.03.2023),вільний.–Назвазекрана.
Узагальнено аргументи щодо актуальності
відновлення зрошувальних систем у зоні
ризикового землеробства в умовах незворотних
кліматичних змін. Проаналізовано структуру
вирощування зернових культур за регіонами.
Виявлено зміну провідних регіонів у структурі
сільського господарства. Розглянуто поточний
стан розробки та виконання державних програм
та законопроєктів спрямованих на підтримку
зрошення та меліорації. Визначено основні кроки
для підтримки зони ризикового землеробства.
Досліджено іноземний досвід фінансування
проєктів щодо підтримки стійкості сільського
господарства до кліматичних умов. Визначено,
що для протистояння глобальним кліматичним
змінам необхідно комплексно відновлювати
системи зрошення та використовувати
енергозберігаючі технології обробки земель.
Запропоновано використовувати концепцію
Кліматично розумного сільського господарства
(CSA).

13. 631 М 54 Метеорологічні небезпечні явища і несприятливі умови в землеробстві
України /заред.І.Д.Примака.– Вінниця :Нілан-ЛТД,2018.– 400с.
Глибоко висвітлені питання походження,
повторюваності й впливу на
продуктивність культурних рослин та
якість урожаю метеорологічних
небезпечних явищ і несприятливих умов:
посух, суховіїв, перезволоження, низьких
температур, заморозків, сильних вітрів,
граду, ожеледі, вимерзання, вимокання
рослин, льодової кірки, зимового нагріву,
висушування, ерозії і дефляції ґрунту.
Подана кліматична оцінка метеорологічних
небезпечних явищ і несприятливих умов.
Викладений і всебічно обґрунтований
комплекс взаємопов’язаних агротехнічних,
меліоративних і організаційних заходів,
спрямований на послаблення негативного
впливу метеорологічних небезпечних явищ
і несприятливих умов на продуктивність
землеробства та якість
сільськогосподарської продукції.

14. 631 Н 34 Наукові основи сучасних систем вітчизняного землеробства : навч.
посіб. для підготовки здобувачів вищої освіти / Білоцерків. нац. аграр. ун-т ; за
ред.І.Д.Примака. – Вінниця :Твори,2022.– 320с.
Висвітлені теоретичні основи, суть,
еволюція і характеристика сучасних систем
землеробства у контексті біосферної
парадигми природокористування, закону
ноосфери В. І. Вернадського і осмислення
змісту системи як наукової категорії.
Обґрунтована необхідність відтворення
родючості ґрунту і проєктування адаптивно-
ландшафтних систем землеробства.
Викладені методологічні і теоретичні основи
сучасних систем землеробства. велику увагу
автори приділили системі сівозмін –
головній складовій будь-якої системи
землеробства, яка визначає агрономічну
стратегію підвищення продуктивності орних
земель, висвітлено агроекологічне
групування земель, природоохоронна
організація території, агроекологічні основи
обробітку й удобрення ґрунту, шляхи
призупинення і подолання ґрунтових
деградаційних процесів.

15. Петриченко, В. Опустелення України. Загрози нещадної експлуатації грунтів
[Електронний ресурс] / В. Петриченко, В. Лихочвор // Зерно. – 2020. – № 4. – С.
42–48. – Електрон. вид. – Режим доступу: https://www.zerno-
ua.com/journals/2020/kviten-2020/opustelyuvannya-ukra%D1%97ni/ (дата звернення:
20.03.2023),вільний. –Назвазекрана.
Україна здавна була потужним
виробником зерна пшениці, жита,
ячменю, гороху, гречки, проса, а
останні 10–12 років – також
соняшнику, ріпаку сої, кукурудзи та
багатьох інших культур.
Через катастрофічні зміни клімату,
спричинені бездумною діяльністю
людини в гонитві за надприбутками, в
природному середовищі України
відбуваються процеси, які матимуть
негативні наслідки. Важливо
зазначити, що аграрні успіхи країни
ґрунтуються на нещадній експлуатації
земельних ресурсів. Тому в
недалекому майбутньому вбачаємо дві
найважливіші загрози.

16. Писаренко, В. Зміна клімату: технологічні аспекти систем землеробства
[Електронний ресурс] / В. Писаренко // Зерно. – 2019. – № 10. – С. 62 – 71. –
Електрон. вид. – Режим доступу: https://www.zerno-ua.com/journals/2019/oktyabr-
2019-god/zmina-klimatu-tehnologichni-aspekti-sistem-zemlerobstva/ (дата звернення:
20.03.2023), вільний. – Назва з екрана.
Для землеробства України зміна
клімату зумовлена передусім
глобальним потеплінням, прямим
наслідком якого є посухи, що
негативно впливають на врожайність
сільськогосподарських культур,
позаяк погодна складова врожаю у
нашій державі становить понад 50
%.
Тому найважливішим завданням
землекористувачів є пошук
і впровадження ефективних заходів
із нагромадження й раціонального
використання наявних запасів вологи
у ґрунті.

17. 631.5 С 30 Семенова, І. Г. Синоптичні та кліматичні умови формування посух
в Україні : монографія / І. Г. Семенова ; Одес. держ. еколог. ун-т. – Харків :
ПановА.М.,2017.– 236с.
Монографія присвячена дослідженню
особливостей еволюції посух на території
України в поточних і майбутніх
кліматичних умовах та їх впливу на
продуктивність сільськогосподарських
культур. На базі п’яти індексів посух
створено каталог сезонних посух за період
1995–2012 рр. по агрокліматичних зонах
України. Визначено просторово-часовий
розподіл сезонних посух протягом 2020–
2050 рр. для різних кліматичних сценаріїв.
Характер регіональної циркуляції
атмосфери встановлено через кількісну
оцінку структури висотного поля тиску та
стану блокування атмосфери. Реалізовано
методику прогнозування врожайності
озимої пшениці та ярого ячменю, яка
ґрунтується на сумісному врахуванні
впливу посух і блокуючих атмосферних
процесів.

18. Стандарти сталого землеробства в умовах кліматичних змін [Електронний
ресурс] // Агробізнес сьогодні. – 2019. – № 8. – Електрон. вид. – Режим доступу:
http://agro-business.com.ua/agro/idei-trendy/item/13814-standarty-staloho-
zemlerobstva-v-umovakh-klimatychnykh-zmin.html (дата звернення: 20.03.2023),
вільний.– Назвазекрана.
Глобальні зміни клімату тривожать уже не
лише науковців, але й агровиробників. Адже
через аридизацію кліматичних умов 17
регіонів України перетворилися на зони
ризикованого землеробства.
Між тим, експерти FAO розробили стандарти
сталого землеробства, які допоможуть не лише
зберегти, але й розширити агровиробництво
навіть в умовах несприятливих кліматичних
змін. На конференції «Стале землеробство в
умовах зміни клімату: технології, практики,
досвід», яку нещодавно організувало в Києві
Представництво FAO в Україні, вітчизняні
аграрії обговорювали шляхи адаптації
агровиробництва до сучасних змін клімату.
Власне, дискусія на заході й розгорнулася
навколо питання дотримання виробниками
цих стандартів сталого землеробства.

19. Зміна клімату та сільське господарство: як адаптуватися [Електронний ресурс]
// Агробізнес сьогодні. – Електрон. вид. – Режим доступу:
http://agro-business.com.ua/agro/idei-trendy/item/24771-zmina-klimatu-ta-silske-
hospodarstvo-iak-adaptuvatysia.html (дата звернення: 20.03.2023), вільний. –
Назвазекрана.
Унаслідок глобального потепління
погода стає непередбачуваною й
ставить під загрозу вирощування
сільськогосподарських культур. На
рівні ООН до 2030 року планують
скоротити викиди парникових газів
на 45 % і досягти нульового рівня
до 2050 року. Однак у світовій
спільноті поки що немає згоди, як
саме цього досягти. Клімат і надалі
змінюватиметься. Фермерам у
вирощуванні плодоовочевих
культур потрібно пристосовуватися
до кліматичних змін і зменшити
негативний вплив аграрного
виробництва на довкілля.

20. Франчук, М. О. Перспективи розвитку органічного землеробства на території
Вінницької області в умовах зміни клімату / М. О. Франчук, Г. С. Хаєцький, В. Д.
Шевчук // Збалансоване природокористування. – 2021. – № 1. – С. 127–136
http://journals.uran.ua/bnusing/article/view/231895 (дата звернення: 20.03.2023),
вільний.– Назвазекрана.
У статті розглянуто поняття органічного
землеробства, стан та перспективи його розвитку за
тенденції кліматичних змін. Досліджено основні
проблеми органічного виробництва на території
України. Виявлено, що для впровадження
органічного землеробства необхідно вдосконалити
нормативно-правову базу, покращити рівень
інформованості населення, враховувати складнощі
при вирощуванні екологічної продукції. Розглянуто
етапи переходу аграрного підприємства від
традиційної до органічної системи ведення
господарства. Також було проаналізовано еколого-
токсикологічний стан орних земель Вінницької
області. Досліджено основні вимоги до якості
земель, що призначені для ведення органічного
землеробства, головною серед яких є відсутність
забруднення пестицидами, важкими металами,
радіонуклідами тощо. Встановлено, що землі
Вінницької області умовно можна поділити на дві
групи придатності для ведення органічного
виробництва: придатні та непридатні.

21. Дякую за увагу!
Підготувала провідний бібліограф
сектору аграрних наук Оксана Шпичак
Чекаємо Вас за адресою:
м. Вінниця, вул. Соборна, 73,
ВОУНБ ім. В. Отамановського,
сектор аграрних наук (ІІІ поверх)