Матеріали учасника обласного етапу Всеукраїнського конкурсу педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» у номінації «Керівники гуртків та секцій дослідницько-експериментального напряму» секція «Мистецтвознавство» - КОМЕНДИ ОЛЬГИ ІВАНІВНИ, керівника секції мистецтвознавства Волинської обласної Малої академії наук

1. Міністерство освіти і науки України
Управління освіти і науки
Волинської обласної державної адміністрації
Комунальна установа
«Волинська обласна Мала академія наук»
ПОРТФОЛІО
учасника обласного етапу
Всеукраїнського конкурсу педагогічних
працівників
позашкільних навчальних закладів
«Джерело творчості»
у номінації «Керівники гуртків та секцій
дослідницько-експериментального напряму»
секція «Мистецтвознавство»
КОМЕНДИ ОЛЬГИ ІВАНІВНИ
2021

2. КОМЕНДА ОЛЬГА ІВАНІВНА
Дата народження: 28.07.1970 р.
Місце роботи: комунальна установа «Волинська обласна Мала академія
наук», факультет культури і мистецтв Волинського національного університету
імені Лесі Українки
Освіта: вища, Луцьке державне музичне училище (1986−1989 рр.);
Львівський вищий державний музичний інститут імені М.В. Лисенка (1990-
1994 рр.), музикознавець, викладач музично-теоретичних дисциплін
Стаж роботи: 27 років
Нагороди, відзнаки, звання:
‒ Кандидат мистецтвознавства (2004 р.);
‒ Доктор мистецтвознавства (2021 р.);
‒ Доцент (2011 р.);
‒ Лауреат обласної мистецької премії імені І. Стравінського (2008р.);
‒ Почесна грамота управління культури і туризму Волинської
облдержадміністрації (2006 р.);
‒ Почесна грамота управління освіти і науки Волинської

3. облдержадміністрації (2003 р., 2011 р.);
‒ Почесна грамота Національної спілки композиторів України (2007 р.);
‒ Подяка голови Волинської облдержадміністрації (2007 р.);
‒ Почесна грамота Волинської облдержадміністрації (2014 р.);
‒ Подяка Міністерства освіти і науки України (2015 р.);
‒ Подяка Волинського державного училища культури і мистецтв імені
І. Ф. Стравінського (2016 р.)
‒ Подяка факультету культури і мистецтв Східноєвропейського
національного університету імені Лесі Українки (2017 р.);
‒ Почесна Грамота Волинської обласної державної адміністрації
(2017 р.);
‒ Почесна грамота управління освіти, науки та молоді Волинської
обласної державної адміністрації (2018 р.);
‒ Грамота управління культури, з питань релігій та національностей
Волинської облдержадміністрації (2018 р.);
‒ Подяка кафедри історії, теорії мистецтв та виконавства
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
(2018 р.);
‒ Грамота управління освіти, науки та молоді Волинської обласної
державної адміністрації (2019 р.);
‒ Почесна грамота управління освіти, науки та молоді Волинської
обласної державної адміністрації (2019 р.);
‒ Подяка управління освіти, науки та молоді Волинської обласної
державної адміністрації (2019 р.);
‒ Диплом першого ступеня за зайняте І місце на ХХIV обласній виставці
дидактичних і методичних матеріалів «Творчі сходинки педагогів
Волині» (2019 р.);
‒ Грамота управління освіти, науки та молоді Волинської обласної
державної адміністрації (2020 р.);
‒ Подяка Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені
І.Ф.Стравінського Волинської обласної ради (2020 р.);
‒ Почесна грамота Волинської обласної ради (2020 р.)
Характеристика
Коменда Ольга Іванівна професійну музичну освіту здобула у Луцькому
державному музичному училищі (1986−1989) та Львівському державному
вищому музичному інституті імені М. В. Лисенка (1990−1994), отримавши
кваліфікацію музикознавця та викладача музично-теоретичних дисциплін.
Трудову діяльність розпочала у 1989 р. викладачем Локачинської ДМШ.
З 1994 року − викладач музичної літератури і фольклору Луцького
державного музичного училища.
У 1996−1999 рр. навчалася в аспірантурі Інституту мистецтвознавства,
фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.

4. З 2000 р. – член Національної спілки композиторів України та
відповідальний секретар Волинського осередку Національної спілки
композиторів України.
У 2004 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.227.01 при
Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського
Національної академії наук України захистила дисертацію на здобуття
наукового ступеня кандидата мистецтвознавства на тему «Творчість Миколи
Рославця у контексті становлення музичного модернізму» (науковий керівник −
доктор мистецтвознавства, професор Муха А.І.). Кандидат мистецтвознавства
(2004).
У 2004−2005 рр. − завідувач предметної комісії музичної
літератури і фольклору, з 2005 р. – методист Волинського державного училища
культури і мистецтв імені І.Ф. Стравінського.
З 2006 р. – доцент кафедри історії, теорії мистецтв та виконавства
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. У 2006–
2009 рр. виконувала обов’язки заступника декана з наукової роботи, у 2008–
2009 рр. − куратор Наукового товариства аспірантів і студентів інституту
мистецтв СНУ імені Лесі Українки, у 2017 р. – завідувач кафедри історії, теорії
мистецтв та виконавства СНУ імені Лесі Українки.
У 2007–2014 рр. – відповідальний секретар редакційної колегії та
упорядник збірника наукових праць «Музикознавчі студії інституту мистецтв
СНУ імені Лесі Українки та НМАУ ім. П.І. Чайковського», зареєстрованого як
фахове видання за спеціальністю «Мистецтвознавство».
Лауреат обласної мистецької премії ім. І. Ф. Стравінського (2008). Доцент
(2011). Членкиня Центру українсько-європейського наукового співробітництва
(2020).
У 2020 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.005.01 при
Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського захистила
дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства на тему
«Універсальна творча особистість в українській музичній культурі» (науковий
консультант − доктор мистецтвознавства, професор Чекан Ю. І.). Доктор
мистецтвознавства (2021).
З 2014 р. – керівник секції мистецтвознавства комунальної установи
«Волинська обласна Мала академія наук» за сумісництвом. За цей період вона
зарекомендувала себе як кваліфікований, активний, талановитий педагог. Її
роботі притаманні високий професіоналізм і відповідальність за кінцевий
результат. Творчі здібності слухачів секції мистецтвознавства розвиває під час
написання науково-дослідницьких робіт. Вважає, що саме при виконанні
завдань дослідницького характеру слухачі вчаться самостійно знаходити істину,
розвивають мислення, уяву, інтуїцію, творчість, роблять маленькі відкриття.
Вихованці Ольги Іванівни щороку беруть участь у обласному конкурсі-
захисті науково-дослідницьких робіт і мають призові місця як на обласному, так
і на всеукраїнському рівні:
– на обласному рівні: Вахрамєєв Борис (ІІ місце, 2015 р.), Пономарьова
Марина (ІІ місце, 2015 р.); Пономарьова Марина (І місце, 2016 р.);

5. Приступа Юлія (ІІ місце, 2017 р.); Трофімова Ірина (ІІІ місце, 2017 р.);
Трофімова Ірина (І місце, 2018 р.); Морозова Діана (ІІІ місце, 2018 р.);
Комзюк Анна (І місце, 2019 р.); Конрад Діана (І місце, 2019 р.); Степасюк
Д. (І місце, 2020 р.); Конрад Діана (І місце, 2020 р.); Конрад Діана (І місце,
2021 р.); Комзюк Анна (І місце, 2021 р.);
– на всеукраїнському рівні: Пономарьова Марина (ІІІ місце, 2016 р.),
Конрад Діана (ІІІ місце, 2019 р.), Комзюк Анна (ІІІ місце, 2019 р.),
Степасюк Дарія (І місце, 2020–2021 р.); Конрад Діана (ІІІ місце, 2020–
2021 р.).
Вихованці Ольги Іванівни є активними учасниками конференцій,
фестивалів, заходів обласного, всеукраїнського та міжнародного рівнів:
- Степасюк Дарія брала участь у двох конференціях (ХV Міжнародна
конференція «Європейський культурний простір і українські перспективи»,
м.Рівне, 14‒15.11.2019; ХХ Міжнародна конференція «Молоді музикознавці»,
м.Київ, 8‒10.01.2020);
- Комзюк Анна – учасник ХVІ Міжнародної науково-практичної
конференції «Україна першого двадцятиліття ХХІ століття: культурно-
мистецький вимір» (17-18 листопада 2020 року, м. Рівне); V Всеукраїнських
Косачівських педагогічних читань, приурочених до 150-річчя Андроника
Лазарчука, відомого українського художника і педагога-організатора художньої
освіти на Волині та в Україні, і до 150-річчя від дня народження Лесі Українки,
стаття «Музика у формуванні особистості Лесі Українки (1871-1891);
Всеукраїнського конкурсу витинанки «Мереживні вірші» з нагоди 150-річчя
Лесі Українки (2021 р., І місце);
- Конрад Діана стала учасником Всеукраїнського літературно-
мистецтвознавчого фестивалю (25-27 вересня 2019 року, м. Київ),
організованого НЦ «МАНУ».
Коменда О. І. проявила себе як педагог, що постійно працює над фаховим
рівнем та удосконаленням форм і методів навчання. Вона розробила власні
методичні підходи та досягнула значних результатів у фаховій підготовці учнів
та студентів. Про це свідчать оцінки колегами проведених нею відкритих
занять, результати контролю знань учнів, студентів, державних іспитів,
керівництва студентськими та аспірантськими дослідженнями, кількість
студентів, які стали лауреатами, продовжили навчання у ВНЗ та аспірантурі в
Україні та за кордоном, здобули високі професійні успіхи в науковій,
педагогічній та культурно-мистецькій сферах. Близько 40 випускників класу
Коменди О. І. в коледжі продовжили навчання у ВНЗ ІІІ−ІV р. а. (Корінь І.,
Фальчук Т., Тиможинська М., Шурдак М., Мядюта М., Співаченко О., Шворак
І., Новицька Т., Арестович М., Бакун Т., Личковаха А. (Національна музична
академія України імені П. І. Чайковського), Андрущак Б., Мойсеєнко О.,
Литвинюк А., Кравчук І., Мішеніна В., Ренькас Т., Волянюк Л. (Львівська
національна музична академія імені М. В. Лисенка), Новосад Ю. (Київський
національний університет культури і мистецтв), Чеснохревська Д. (Волинський
національний університет імені Лесі Українки). В університеті Коменда О. І.
керує написанням кандидатських дисертацій аспірантів (Кравчук І., Хромова А.,
Кеделідзе І., Білозерова О., Шевчук Б., Маслєннікова Ю.). Підготувала і

6. успішно захистила кандидата мистецтвознавства (Львів, спеціалізована вчена
рада К 35.869.01, 2016 р., Регуліч І. В., дисертація «Нотна колекція отця
Володимира Ганжука як зразок канону церковних піснеспівів богослужбової
практики православної церкви в Україні»). Серед учнів О. І. Коменди –
кандидати мистецтвознавства: доцент ЛНМА імені М. В. Лисенка Оксана
Мойсеєнко-Колісник (Львів), старший викладач НМАУ імені П. І. Чайковського
Інна Шворак-Павлусенко (Київ), доцент ВНУ імені Лесі Українки Марія
Шурдак (Луцьк), лауреати міжнародних конкурсів: засновник і керівник Школи
вокалу і естрадної майстерності «Solo» Марія Мядюта (Київ), завідувач кафедри
хорового диригування та постановки голосу Луцького педагогічного коледжу
кандидат мистецтвознавства Регуліч І. В., викладачі Волинського фахового
коледжу культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського Кравчук-Гловацька І. В.,
Кеделідзе Т. та багато інших.
Коменда О. І. – автор понад тридцяти навчальних та робочих навчальних
програм з дисциплін «Світова музична література», «Українська музична
література», «Музичний фольклор», «Запис та розшифрування музичного
фольклору», «Сучасна українська музична культура», «Сучасна зарубіжна
музична культура», «Історія музичної культури», «Музичні стилі», «Музична
інтерпретація», «Українська народна музична творчість», «Фольклор та
етнографія», «Фольклорна практика», «Теорія музично-творчої діяльності»,
«Сучасна музична культура» та інших. Результати педагогічних пошуків
Коменди О.І. відображено у низці навчально-методичних публікацій, серед яких
– три посібники (два – з грифами МОН України). Педагог надає методичну
допомогу викладачам Волинського коледжу культури і мистецтв імені І. Ф.
Стравінського, ДМШ та ДШМ області, проводить активну профорієнтаційну
роботу.
Коменда О.І. – автор методичних рекомендацій «Наукова робота з
мистецтвознавства» (2017 р.), що покликані допомогти в організації науково-
дослідницької роботи в секціях мистецтвознавства відділення
літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства Малої академії наук.
Матеріали адресовані педагогічним працівникам загальноосвітніх та
позашкільних навчальних закладів, фахівцям, які займаються організацією
учнівської науково-дослідницької роботи та учням – слухачам МАН, які
реалізовують свої пізнавальні й дослідницькі інтереси у сфері
мистецтвознавства.
У науковому доробку Коменди О.І. – близько сотні наукових, методичних,
критичних статей та публіцистичних матеріалів, опублікованих в т. ч. за
кордоном (Литва, Болгарія, Польща, Туніс, Росія), і зокрема, у журналах,
зареєстрованих у наукометричних базах, збірник народних пісень з власними
транскрипціями, два посібники (навчальний та навчально-методичний) з
грифами МОН України, монографія «Олександр Козаренко – піаніст,
композитор, музикознавець» (Луцьк, 2017). Коменда О.І. взяла участь у роботі
близько шістдесяти всеукраїнських та міжнародних конференцій (Луцьк, Рівне,
Львів, Київ, Харків, Луганськ, Брянськ, Москва, Софія, Хмельницький), в т.
ч. «Sacrum et Profanum в культурі» (Львів, 2015), «Україна. Європа. Світ. Історія
та імена в культурно-мистецьких рефлексіях» (Київ, 2017–2019), «Ювілейні та

7. пам’ятні дати 2017 року» (Київ, 2017), «Теорія музики як процес: історія,
проблеми, інновації» (Київ, 2018), «ЛюдкевичФест» (Львів, 2019), та багатьох
інших.
Коменда О.І. неодноразово рецензувала різноманітні посібники, збірники,
підручники, близько сорока авторефератів дисертацій на здобуття наукового
ступеня кандидата мистецтвознавства (Київ, Львів, Одеса), десять разів
опонувала на захисті дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата
мистецтвознавства (Київ, Львів). Вона є одним із організаторів чотирьох (з них
− двох міжнародних) науково-теоретичних конференцій «Стравінський та
Україна» (Луцьк − 2005, 2006, 2007, 2012), Всеукраїнського конкурсу виконавці
на струнно-смичкових інструментах імені О. П. Негоди (Луцьк, 2021).
Ініціювала видання і була членом редакційної колегії та упорядником збірника
наукових праць, затвердженого ДАК МОН України «Музикознавчі студії
Інституту мистецтв СНУ імені Лесі Українки та НМАУ ім. П.І.
Чайковського” (2006–2014 рр., 14 випусків). Друкується в «Українській
музичній газеті» (Київ), «Культура і життя» (Київ), «Волинській газеті»
(Кур’єр 7 муз), «Волинських губернських відомостях», газетах «Віче»,
«Волинь», бере участь у теле- та радіопередачах на радіо та телебаченні (Радіо
Луцьк, Волинь: UA та ін.).
Тривалий час вела активну діяльність лектора-музикознавця та музичного
критика. Неодноразово виступала в рамках різноманітних культурно-
мистецьких заходів на міській та обласній сценах – із вступним словом в
концертах симфонічної, камерної, хорової музики, акціях, присвячених
знаменним датам, в т. ч. ювілеям композиторів М. Рославця, А. Веберна, С.
Рахманінова, Й.С. Баха, І. Стравінського і багатьох ін. Брала участь в організації
та проведенні культурно-мистецьких заходів університету, коледжу (концерти
до ювілеїв В.А. Моцарта (2006), Д. Шостаковича (2007), Г. Верьовки (2007) та
ін. У 2006 р. брала участь у підготовці буклету IV Всеукраїнського конкурсу
хорового мистецтва імені Лесі Українки, у 2010 р. – Ювілейного буклету
«Волинське державне училище культури і мистецтв ім. І. Ф. Стравінського», у
2012 р. – Ювілейного буклету Міжнародної конференції, присвяченій 130-
річчю з дня народження І.Ф. Стравінського.
Працювала в журі Конкурсу інструментальних колективів у рамках
Міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня» (2007),
відбіркового туру Всеукраїнського фестивалю «Червона рута» (2010, 2012),
Обласного конкурсу юних композиторів, відбіркового туру конкурсу-огляду
«Нові імені України» та ін.
Ольга Іванівна зарекомендувала себе як компетентний спеціаліст, який
завжди у творчому пошуку. Має високе почуття відповідальності за доручену
справу. Прекрасне знання своєї справи, професіоналізм, хороші людські якості
сформували високий авторитет її серед колег, слухачів МАН та батьків.
Анотація власного досвіду
Педагогічний досвід Коменди О. І. пов’язаний з її понад двадцятилітнім

8. викладанням низки дисциплін музикознавчого циклу у Волинському фаховому
коледжі культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського Волинської обласної
ради, Волинському національному університеті імені Лесі Українки та
комунальній установі «Волинська обласна Мала академія наук».
Актуальність педагогічного досвіду Коменди О. І. підтверджують значні
здобутки її учнів у подальшому навчанні та професійній діяльності. Учні
викладача беруть участь у конференціях, семінарах-практикумах, майстер-
класах, конкурсах-захистах, де отримують звання лауреатів, а випускники
систематично продовжують навчання у музичних академіях, університетах
культури в Україні, за кордоном, навчаються в аспірантурі, захищають
дисертації, беруть участь у різноманітних освітніх проєктах та програмах,
публікують результати своїх досліджень у всеукраїнських та зарубіжних
виданнях. Викладач узагальнює свій педагогічний досвід у численних
навчальних програмах, посібниках, наукових статтях, електронних ресурсах
тощо.
Коменда О. І. добре володіє навичками групової та індивідуальної роботи
зі слухачами МАН. Вона має значний розроблений лекційний фонд з різних
дисциплін, досвід проведення практичних та індивідуальних занять,
напрацьоване аудіо-, відео- забезпечення, наукові розробки, наочність тощо.
Багаторічне викладання нею цілої сітки музикознавчих дисциплін дає змогу
зміцнення міжпредметних зв’язків у діяльності, що підвищує ефективність
навчання в її класі. Стиль викладання Коменди О.І. заснований на партнерстві з
слухачами, повазі кожного з них, намаганні зрозуміти і зацікавити матеріалом,
який пояснюється. Водночас, її робота з учнями базується на дотриманні
почуття обов’язку і відповідальності, справедливості у стосунках і оцінюванні.
Педагог вільно володіє різними формами проведення занять, часто
використовує бесіди, дискусії, живу ілюстрацію на фортепіано, залучення
нового наукового та предметного матеріалу. Коменда О.І. намагається
підтримувати ініціативу учнів, розвивати самостійність їхнього мислення та
наукового пошуку, делікатно скеровуючи шлях їхнього пізнання та засвоєння
програмового і позапрограмового матеріалу.
Ольга Іванівна застосовує проблемний метод навчання, що полягає у
тому, що допомогти учням самостійно знайти певні прогалини, «розриви» у
системі їхнього знання, і ліквідувати їх шляхом логічних суджень, асоціативних
зв’язків, інтуїтивних рішень, припущень, використання методів аналогії,
порівняння, пошуку причинно-наслідкових зв’язків тощо. Окрім
загальнонаукової методології, Коменда О.І. спирається на досягнення
сучасного музикознавства та сучасні гуманітарні дослідження. Їй близька
наукова парадигма київської музикознавчої школи, заснована на системності й
глибині наукової роботи, коректному ставленні до наукового факту, водночас
використанні досягнень історичного й теоретичного музикознавства, культурно-
історичного та системно-аналітичного методів, принципів і положень
структурного-семантичного та компаративістського підходів, теорії інформації
та інтерпретації.
Коменда О. І. розробила низку навчально-методичних матеріалів для

9. самостійної роботи учнів, студентів зі спеціальності «Музичне мистецтво»,
серед яких кілька навчальних посібників, в. т. ч. «22 погляди на історію
музики» (Луцьк, 2018) та інші. Її начально-методичні роботи написані із
врахуванням аналізу нотних текстів аудіо та відео матеріалів і спрямовані на
засвоєння студентами поняттєво-термінологічного апарату історичного
музикознавства, отримання ними навичок розуміння, аналізу та інтерпретації
музичних текстів. Зорієнтованість на конкретні музичні тексти зумовлена
позицією автора, що полягає у розумінні історичного процесу, в т.ч. й історії
музичної культури, як результату співдії ряду персональних явищ різних рівнів.
Персоналізованою бачиться в них не лише інтерпретація тих чи інших
музичних та музикознавчих текстів, але і явищ музично-історичного процесу.
Навчально-методичні матеріали О. І. Коменди покликані допомогти учням
простежити закономірності розвитку мистецтва від зародження до сучасності,
збагнути специфіку застосування основних теоретичних понять та категорій
історичного мистецтвознавства, засвоїти основні жанрово-стильові константи
творчості українських та зарубіжних композиторів, опанувати основи
методології аналізу та інтерпретації мистецьких текстів. Запропоновані
матеріали досить повно і цілісно, виходячи з принципових для автора
методологічних позицій, відтворюють систему його поглядів на методику
викладання і переслідують мету допомогти студентам навчитися сприймати і
розуміти кращі зразки мистецтва минулого і сучасності, визначати жанрово-
стильову приналежність запропонованих творів, оволодіти методологією
їхнього аналізу з урахуванням напрямків і стилів мистецтва ХVI−XIX століття,
розвинути навички усного і письмового мовлення.
Частина викладених в навчально-методичних матеріалах О. І. Коменди
спостережень та ідей є авторськими і публікується вперше. Корисність цих
матеріалів не в останню чергу зумовлена також браком україномовної
навчальної літератури з мистецтвознавства. Матеріали доповнені оцифрованим
аудіоматеріалом для підготовки до вікторин та супровідними текстовими
поясненнями.
Загалом методика викладання дисциплін мистецтвознавчого циклу
Коменди О. І. викладена у комплексі методичних матеріалів, що включає понад
70 музикознавчих публікацій, два навчальні посібники, монографію, а також
ряд робочих навчальних програм та методичних рекомендацій. Вона
розроблена з метою підвищення ефективності викладання цілого ряду
мистецтвознавчих дисциплін для здобувачів мистецької освіти різних рівнів.
Проведення Комендою О.І. відкритих занять, продемонстровані текстові
матеріали, аудіоматеріали, розроблені методичні вказівки, тести, робочі
навчальні програми, значний науковий доробок викладача, апробований в
процесі обговорення на різноманітних наукових і педагогічних форумах, а
також безпосередні результати її педагогічної роботи дають підстави
відзначити, що методика викладання Коменди О. І. є фахово результативною та
високоефективною.

10. Відомості про результативність педагогічної діяльності
1. Doctor of Musical Arts with a Major in Applied Music, Washington College &
University, 2003;
2. Cвідоцтво участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції
«Педагогічні пошуки в галузі мистецької освіти в Україні на початку
третього тисячоліття: традиції, сучасність, перспективи», Луганськ, 2003
р.;
3. Грамота управління освіти і науки облдержадміністрації, 2003 р.;
4. Почесна грамота управління культури Волинської обласної державної
адміністрації, 2006 р.;
5. Подяка голови Волинської обласної державної адміністрації, 2007 р.;
6. Почесна грамота Національної спілки композиторів України, 2007 р.;
7. Грамота Волинського державного училища культури і мистецтв імені
І.Ф.Стравінського, 2008 р.;
8. Диплом лауреата обласної мистецької премії імені Ігоря Стравінського,
2008 р.;
9. Доцент (2011 р.);
10.Грамота управління освіти і науки Волинської обласної державної
адміністрації, 2011 р.;
11.Грамота управління освіти і науки Волинської обласної державної
адміністрації, 2012 р.;
12.Почесна грамота Волинської обласної державної адміністрації, 2014 р.;
13.Подяка Міністерства освіти і науки України, 2015 р.;
14.Диплом ІІ ступеня, Пономарьова Марина, 2015 р., Луцьк;
15.Диплом І ступеня, Вахрамєєв Борис, 2015 р., Луцьк;
16.Лауреат обласного етапу Всеукраїнського конкурсу педагогічної
майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних
закладів «Джерело творчості», 2016 р.
17.Подяка Волинського державного училища культури і мистецтв імені
І. Ф. Стравінського, 2016 р.;
18.Диплом І ступеня, Пономарьова Марина, 2016 р., Луцьк;
19.Диплом ІІІ ступеня, Пономарьова Марина, 2016 р., Київ;
20.Диплом ІІ ступеня, Приступа Юлія, 2017 р., Луцьк;
21.Диплом ІІІ ступеня, Трофімова Ірина, 2017 р., Луцьк;
22.Сертифікат з проходження тренінгу «Застосування вітагенних технологій
компетентнісного навчання у формуванні у формуванні професійного
рівня педагога», у співпраці з проєктом ЄС та програмою розвитку ООН
«Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», 2017 р.

11. 23.Подяка факультету культури і мистецтв Східноєвропейського
національного університету імені Лесі Українки, 2017 р.;
24.Почесна Грамота Волинської обласної державної адміністрації, 2017 р.;
25.Почесна грамота управління освіти, науки та молоді Волинської обласної
державної адміністрації, 2018 р.;
26.Грамота управління культури, з питань релігій та національностей
Волинської облдержадміністрації, 2018 р.;
27.Подяка кафедри історії, теорії мистецтв та виконавства
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки,
2018 р.;
28.Диплом І ступеня, Трофімова Ірина, 2018 р., Луцьк;
29.Диплом ІІІ ступеня, Морозова Діана, 2018 р., Луцьк;
30.Диплом ІІ ступеня, Комзюк Анна, 2018 р., Луцьк;
31.Сертифікат учасника науково-практичної конференції «Сучасна освіта та
наука Волині», 2018 р.
32.Сертифікат учасника Міжнародної конференції «Мистецька освіта в
Україні – сучасний стан – інноваційність – перспективи розвитку», Київ,
2019 р.
33.Грамота управління освіти, науки та молоді Волинської обласної
державної адміністрації, 2019 р.;
34.Почесна грамота управління освіти, науки та молоді Волинської обласної
державної адміністрації, 2019 р.;
35.Подяка управління освіти, науки та молоді Волинської обласної
державної адміністрації, 2019 р.;
36.Диплом першого ступеня за зайняте І місце на ХХIV обласній виставці
дидактичних і методичних матеріалів «Творчі сходинки педагогів
Волині», 2019 р.;
37.Диплом І ступеня, Комзюк Анна, 2019 р., Луцьк;
38.Диплом І ступеня, Конрад Діана, 2019 р., Луцьк (секція
«Кримськотатарська гуманітаристика»);
39.Диплом ІІІ ступеня, Конрад Діана, 2019 р., Київ;
40.Диплом ІІІ ступеня, Комзюк Анна, 2019 р., Київ;
41.Сертифікат учасника заходу «Європейські освітні програми для України
та можливості співпраці з представництвом ЄС», Представництво
Євросоюзу в Україні, 2019 р.
42.Грамота управління освіти, науки та молоді Волинської обласної
державної адміністрації, 2020 р.;
43.Подяка Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені
І.Ф.Стравінського Волинської обласної ради, 2020 р.;
44.Почесна грамота Волинської обласної ради, 2020 р.
45.Диплом І ступеня, Степасюк Д., 2020 р., Луцьк;
46.Диплом І ступеня, Конрад Діана, 2020 р., Луцьк (секція
«Кримськотатарська гуманітаристика»;
47.Диплом І ступеня, Степасюк Дарія, 2020–2021 р., Київ; Стипендіат
Президента України;

12. 48.Диплом ІІІ ступеня, Конрад Діана, 2020–2021 р., Київ.
49.Диплом І ступеня, Конрад Діана, 2021 р. (секція «Кримськотатарська
гуманітаристика»);
50.Диплом І ступеня, Комзюк Анна, 2021 р., Луцьк;
51.Щорічні публікації учнів Коменди О. І. у збірнику тез доповідей наукової
конференції слухачів стаціонарних секцій комунальної установи
«Волинська обласна мала академія наук» «Юний науковець року» (2017–
2020 рр.).
52. Публікації учнів Коменди О. І. у збірнику тез наукових досліджень
слухачів наукових товариств Волинської обласної МАН «Волинь і
волиняни в історії та культурі України» (2019 р.).
53.Свідоцтво дистанційного підвищення кваліфікації, вебінар «Створення
онлайнового освітнього середовища під час карантинних заходів»,
«освітній проєкт «На урок», 2019 р.
54.Сертифікати Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти
про проходження курсу підготовки старшого інструктора ЗНО, 2019–
2020 рр.
55.Сертифікат участі у вебінарі «Освітня система МАН в контексті сучасних
трансформацій і змін», 2020 р.

57. СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ
1. Komenda O. І. Teorie osobowości przez pryzmat zadań typologii
universalizmu twórczego. Теорії особистості крізь призму завдань
типології творчого універсалізму. European Humanities Studies: State and
Society. Europejskie Studia Humanistyczne: Państwo i Społeczństwo. 2017.
№4 (I). S.194–208.
2. Komenda O. І. Współczesny kompozytor ukraiński Ołeksander Kozarenko i
jego twórczość sceniczna. Kamerton. 2013. №57. S. 252−259.
3. Komenda O. І., Odarchuk N. А. Ukrainian Pianist Oleksandr Kozarenko.
International Journal of Humanities and Cultural Studies. 2016. V. 3, іs. 2.
P. 1012–1021.
4. Дем’янчук О. Н., Коменда О. І. Деякі аспекти жанрово-стильового діалогу
в сучасному українському органному мистецтві. Музикознавчі студії
Інституту мистецтв Волинського національного університету імені
Лесі Українки та Національної музичної академії України імені
П. І. Чайковського. 2007. Вип. 1. С. 64–70.
5. Єфіменко А. Г., Коменда О. І. Волинський осередок Національної спілки
композиторів України : навч. посіб. Луцьк : РВВ «Вежа» ВДУ імені Лесі
Українки, 2006. 214 с.
6. Коменда О. «Вічне коло ніде не замкнеться до краю»: нова редакція
«Орестеї» Олександра Козаренка (до 50-річчя з дня народження
композитора). Музикознавчі студії Інституту мистецтв Волинського
національного університету імені Лесі Українки та Національної
музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2013. Вип. 12. С. 143–
146.
7. Коменда О. Екстенсивні та інтенсивні прояви діяльнісного універсалізму
творчої особистості: ренесанс, бароко, класицизм. Вісник Київського
національного університету культури і мистецтв. Серія: музичне
мистецтво. 2020. №3(2). С. 118–131.
8. Коменда О. Кирило Стеценко – індивідуальний стиль як чиник творчого
універсалізму. Науковий вісник Національної музичної академії України
імені П.І. Чайковського: Історія музики: проблеми, процеси, персони.
2020. № 127. С. 7‒25.
9. Коменда О. І. Феномен Мирослава Скорика в світлі ідей творчого
універсалізму. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і
мистецтв. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald.
2019. №1. С. 342–346.
10.Коменда О., Буханцова С. Творчий феномен Лесі Горової. Актуальні
проблеми розвитку українського мистецтва: культурологічний,
мистецтвознавчий, педагогічний аспекти : мат. V Всеукр. наук.-практ.
конф. (Луцьк, 29.05.2020): Луцьк: СНУ імені Лесі Українки, 2020. Вип.1.
С. 124–126.
11.Коменда О., Комзюк А. Музика у формуванні особистості Лесі Українки
(1871–1891). Педагогічний пошук. 2020. №3(107). С.51–53.

58. 12.Коменда О., Комзюк А. Музика у формуванні особистості Лесі Українки
(1871–1891). Освіта та виховання в родині Косачів: матеріли V
Всеукраїнських Косачівських педагогічних читань (26 червня 2020 р.,
м. Луцьк). Луцьк: Волинський ІППО, 2020. С.28–32.
13.Коменда О., Чистякова А. «Україна» Тараса Петриненка. Актуальні
проблеми розвитку українського мистецтва : культурологічний,
мистецтвознавчий, педагогічний аспекти : мат. V Всеукр. наук.-практ.
конф. (Луцьк, 29.05.2020): Луцьк: СНУ імені Лесі Українки, 2020. Вип.1.
С. 127–129.
14.Коменда О. Універсальна творча особистість Олександра Козаренка.
Музикознавчі студії Інституту мистецтв Волинського національного
університету імені Лесі Українки та Національної музичної академії
України імені П. І. Чайковського. 2014. Вип. 14. С. 13–29.
15.Коменда О. И. Музыкальный театр Александра Козаренко. Ars inter
Culturas. 2016, v. 5. S. 91–105.
16.Коменда О. И. Три подхода к изучению исполнительской интерпретации
музыкального текста. Музыкальная академия. 2015. №4. С. 159−164.
17.Коменда О. И. Универсализм как типологическая черта творческой
личности: методологические основы исследования. Ars inter Culturas.
2018, v. 7. S. 227–248.
18.Коменда О. І. «„П’єро” подарував мені Київ, а „Дон-Жуана” вже
Львів…»: ескіз творчого портрету Олександра Козаренка. Музикознавчі
студії Інституту мистецтв Волинського національного університету
імені Лесі Українки та Національної музичної академії України імені
П. І. Чайковського. 2014. Вип. 13. С. 12–38.
19.Коменда О. І. «Ой у Луцьку славнім...» Віктора Тиможинського: до
питання подієвості музичного тексту. Ставропігійські філософські
студії. Ultima ratio. 2010. Вип. 4. С. 129–144.
20.Коменда О. І. «Сoncerto Rutheno» Олександра Козаренка: тематизм,
принципи розвитку, особливості драматургії. Наукові записки
Тернопільського національного педагогічного університету імені
Володимира Гнатюка. Серія: мистецтвознавство. 2013. №1. С. 10−16.
21.Коменда О. І. Діяльнісно-структурний метод дослідження універсальної
творчої особистості. Антон Рубінштейн (до 190-річчя від дня
народження). Україна. Європа. Світ. Історія та імена в культурно-
мистецьких рефлексіях : тези Третьої Міжнар. наук.-практ. конф. 7–
8 лист. 2019 р. Київ, 2019. С. 78–81.
22.Коменда О. І. Духовні теми і жанри в українській музиці кін. ХХ ст. –
поч. ХХІ ст. Студії мистецтвознавчі. 2006. Число 4 (16). С. 51–55.
23.Коменда О. І. Естрадно-джазові твори Мирослава Скорика. Новината за
напреднали наука – 2013 : материали за ІХ междунар. науч. практ. конф.
17−25 май. 2013 г. София: «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2013. С. 67−72.
24.Коменда О. І. Жанрова панорама та періодизація творчої діяльності
Олександра Козаренка. Вісник Київського національного університету
культури і мистецтв. Серія: музичне мистецтво. 2018. №2. С. 146–154.

59. 25.Коменда О. І. Жанрово-інтонаційні джерела творчості Олександра
Козаренка. Минуле і сучасне української музичної культури крізь призму
європейських класичних традицій : зб. матеріалів наук.-практ. конф.
Харків : ХНАДУ, 2013. С. 13−15.
26.Коменда О. І. Жанрово-інтонаційні джерела тематизму (на прикладі
творчости Олександра Козаренка). Записки Наукового товариства імені
Шевченка. Праці музикознавчої комісії. 2014. Т. CCLXVII. С. 252–283.
27.Коменда О. І. Жанрово-інтонаційні джерела тематизму камерної кантати
Олександра Козаренка «П’єро мертвопетлює». Українська культура:
минуле, сучасне, шляхи розвитку: наукові записки Рівненського
державного гуманітарного університету. 2012. Вип. 18. Т. 1. С. 162−165.
28.Коменда О. І. Жанрово-інтонаційні джерела тематизму Олександра
Козаренка: процес формування творчої індивідуальності. Музикознавчі
студії Інституту мистецтв Волинського національного університету
імені Лесі Українки та Національної музичної академії України імені
П. І. Чайковського. 2012. Вип. 9. С. 201–231.
29.Коменда О. І. Жанрово-інтонаційні джерела тематизму Олександра
Козаренка: інтонаційні відкриття композитора. Музикознавчі студії
Інституту мистецтв Волинського національного університету імені
Лесі Українки та Національної музичної академії України імені
П. І. Чайковського. 2012. Вип. 10. С. 141–157.
30.Коменда О. І. Жанрово-стилістичний дискурс «Двох хорів rustico»
Віктора Тиможинського. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи
розвитку: наукові записки Рівненського державного гуманітарного
університету. 2009. Вип. 14. С. 115–133.
31.Коменда О. І. Камерна кантата в українській музиці 2-ї пол. ХХ ст.
Основні напрямки і тенденції розвитку жанру. Проблеми педагогічних
технологій. 2006. Вип. 1 (31). С. 22–26.
32.Коменда О. І. Концентрований і розосереджений види тематизму у
камерній творчості Олександра Козаренка. Яровиця. 2013. №1. С. 8−13.
33.Коменда О. І. Музикознавчі інтерпретації поняття стилю. Українське
мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. 2009. Вип. 9.
С. 113−118.
34.Коменда О. І. Музична мова і мовлення в концепції українського
національного мово-стилю Олександра Козаренка. Яровиця. 2014. №3.
С. 133−139.
35.Коменда О. І. Музичні маски «Царя Едіпа» І. Стравинського в контексті
розвитку модерного театру ХХ ст. Музикознавчі студії Інституту
мистецтв Волинського національного університету імені Лесі Українки
та Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського.
2008. Вип. 2. С. 89–105.
36.Коменда О. І. Музично-риторичні прийоми як засіб інтерпретації текстів
Г. Сковороди у хоровій симфонії О. Щетинського «Узнай себе».
Музикознавчі студії Інституту мистецтв Волинського національного

60. університету імені Лесі Українки та Національної музичної академії
України імені П. І. Чайковського. 2010. Вип. 6. С. 43–52.
37.Коменда О. І. Неофольклоризація культового жанру у «Нагірній
проповіді» В. Рунчака як продовження практики жанрового синтезу
І. Стравінського: музично-інтонаційний та естетично-художній аспекти.
Студії мистецтвознавчі. 2005. Число 4. С. 24–32.
38.Коменда О. І. Олександр Козаренко − піаніст: ґенеза виконавського
стилю. Музикознавчі студії Інституту мистецтв Волинського
національного університету імені Лесі Українки та Національної
музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2013. Вип. 11. С. 43–
72.
39.Коменда О. І. Олександр Козаренко: піаніст, композитор, музикознавець :
монографія. Луцьк : Вежа-Друк, 2017. 252 с.
40.Коменда О. І. Освітньо-педагогічна діяльність українських композиторів
як складова творчого універсалізму. Мистецька освіта в Україні:
сучасний стан ‒ інноваційність ‒ перспективи розвитку : тези доп.
Міжнар. наук. конф. 12‒13 квіт. 2019 р. Київ, 2019. С. 26‒27.
41.Коменда О. І. Особливості піанізму Олександра Козаренка (на прикладі
камерного виконавства). Яровиця. 2013. №2. С. 42−48.
42.Коменда О. І. Піанізм Олександра Козаренка: проблеми виконавства та
інтерпретації (на прикладі концертного жанру). Українське
мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. 2015. Вип. 15.
С. 175−183.
43.Коменда О. І. Поняття жанру в сучасному музикознавстві. Музична
україністика: сучасний вимір. 2009. Вип. 3. С. 120–140.
44.Коменда О. І. Постать Миколи Леонтовича у світлі концепції творчого
універсалізму. Науковий вісник Національної музичної академії України
імені П. І. Чайковського. Вип. 120. 2017. С. 225–252.
45.Коменда О. І. Рання творчість Олександра Козаренка: початок
формування індивідуальності композитора і піаніста. Українська
культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: наукові записки Рівненського
державного гуманітарного університету. 2013. Вип. 19, т. 1. С. 197–204.
46.Коменда О. І. Ренесансна творча особистість: риси універсалізму як
феномен історичної доби. Тенденції та перспективи розвитку науки
і освіти : матеріали ХІХ міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. 30 лист.
2016 р. Переяслав-Хмельницький, 2016. С. 198–202.
47.Коменда О. І. Рефлексії з приводу рецепції. Сучасні проблеми
дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини. 2016.
Вип. 12. С. 323–326.
48.Коменда О. І. Рецензія на компакт-диск Олександра Козаренка
«Фортепіанна музика Миколи Лисенка». Українська музика. 2014. №4
(14) С. 156−159.
49.Коменда О. І. Симфонічна творчість Олександра Козаренка. Вісник
Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. 2012–2013.
Вип. 26−27. С. 73−82.

61. 50.Коменда О. І. Системно-динамічні аспекти творчої діяльності Миколи
Лисенка (до 175-річчя від дня народження). Часопис Національної
музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2018. № 4 (41). С. 7–
24.
51.Коменда О. І. Смислові метаморфози «Кривого танця» Віктора
Тиможинського. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку:
наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету.
2009. Вип. 15, т. 1. С. 186–193.
52.Коменда О. І. Станіслав Людкевич – митець універсального обдарування.
Науковий вісник Національної музичної академії України імені
П. І. Чайковського. Вип. 124. 2019. С. 151‒160.
53.Коменда О. І. Станіслав Людкевич – митець універсального обдарування.
Сучасна наука та освіта Волині : зб. матеріалів наук.-практ. конф.
22 лист. 2018 р. Луцьк ; Володимир-Волинський, 2018. С. 189–192.
54.Коменда О. І. Стиль, напрямок і метод: до питання розмежування та
правомірності застосування понять у музикознавстві. Проблеми
педагогічних технологій. 2009. Вип. 3–4. С. 68–76.
55.Коменда О. І. Стильові маски «Царя Едіпа» І. Стравінського як один із
прийомів драматургії театру показу. Стравінський та Україна : тези
Міжнар. наук.-теор. конф. Луцьк : РВВ «Вежа» ВДУ імені Лесі Українки,
2007. С. 66–69.
56.Коменда О. І. Універсалізм творчої особистості: постановка проблеми
Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики : матеріали
VI Міжнар. електр. наук.-практ. конф. 14‒15 берез. 2019 р. Мелітополь,
2019. С. 56‒60.
57.Коменда О. І. Універсальна особистість як феномен музичної культури:
доба ренесансу. Наукові записки Тернопільського національного
педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія:
мистецтвознавство. 2016. Вип. 35. С. 156–164.
58.Коменда О. І. Феномен Мирослава Скорика в світлі ідей творчого
універсалізму. Україна. Європа. Світ. Історія та імена в культурно-
мистецьких рефлексіях : тези Другої Міжнар. наук.-практ. конф. 1–2 лист.
2018 р. Київ, 2018. С. 36–37.
59.Коменда О. І. Фортеп’янні твори Лисенка в інтерпретації Олександра
Козаренка. Українська музика. 2014. №3 (13). С. 43–51.
60.Коменда О. І. Функції концепту «надія» у кантаті Віктора Тиможинського
на слова Лесі Українки. Наукові записки Тернопільського національного
педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія:
мистецтвознавство. 2009. №2 (29). С. 57–63.
61.Коменда О. І., Дужич-Ніколайчук В. І. Музика, поезія і танець у
хореодрамі Віктора Тиможинського «Неминуча». Студії
мистецтвознавчі. 2007. Число 2 (18). С. 58–65.
62.Коменда О. І., Сухоцька Н. С. Інтертекстуальний простір «Українського
реквієму» О. Козаренка. Музикознавчі студії Інституту мистецтв
Волинського національного університету імені Лесі Українки та

62. Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2011.
Вип. 7. С. 428–448.
63.Коменда О. І., Тиможинський В. А. «Стравинський. Думки і музика»
А. Яжембської: новий підхід до вивчення творчості композитора.
Музикознавчі студії Інституту мистецтв Волинського національного
університету імені Лесі Українки та Національної музичної академії
України імені П. І. Чайковського. 2008. Вип. 2. С. 206–217.
64.Тиможинський В. А., Коменда О. І. Риси гармонічного стилю кантати
М. Скорика «Весна». Музикознавчі студії Інституту мистецтв
Волинського національного університету імені Лесі Українки та
Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2007.
Вип. 1. С. 71–87 та інші.
ПЛАН ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ
02.12.2020 р.
Викладач − Коменда О. І.
Тема: Підсумкове заняття по темі «Західноєвропейське бароко».
Мета: закріплення знань і навичок з теми «Західноєвропейське бароко».
Завдання:
- закріпити знання і розуміння основних термінів, понять, дат, імен та ін.;
- закріпити навички:
✓ порівняльного аналізу (на прикладі творчості Й. С. Баха та Г. Ф.
Генделя);
✓ жанрово-стильового аналізу тематизму;
✓ атрибуції теми за нотним текстом та на слух;
✓ демонстрації теми за інструментом з елементами аналізу (на
прикладі ДТК);
✓ складання плану відповіді і вміння його практично використовувати.
Засоби навчання: нотний текст; магнітофон, презентація; аудіозапис.
Форми роботи на занятті: різні види понятійного диктанту; усне опитування;
усні тестові завдання; аудіо вікторина, візуальна вікторина; гра тем за фортепіано з
елементами аналізу.
Хід заняття
1. Організаційний момент.
1. Що таке бароко? Обсяг поняття, основні естетичні та композиційні
принципи, жанри, імена.

63. 2. Пояснити роки: 1685; 1720; 1721; 1722; 1728; 1729; 1738; 1742; 1744; 1750;
1759; 1829; 1850.
3. Пояснити імена: Н. Гамільтон; Х. Ф. Хенрік (Пікандер); Ф. В. Цахау;
К. Монтеверді; А. Скарлатті; Д. Скарлатті; А. Веркмейстер; А. Кореллі; А. Вівальді;
Дж. Б. Перголезі, Г. Перселл, Й. Пахельбель, Р. Кайзер, Г. Шютц; Й. Маттезон, Д.
Букстегуде; Й. Рейнкен; Й. Форкель; А. М. Бах; В. Ф. Бах; Л. Маршан; Г. Бем; А.
Швейцер, М. Друскін, Я. Мільштейн, О. Чугаєв, Е. Курт.
4. Визначити, кому належать вислови і/або кого вони стосуються: «Моя мета −
зробити людей кращими»; «Ця велика душа, схожа на море, спрагу якого не могли би
втамувати ріки всього світу і спокій якого вони не могли б порушити»; «Людина
створена для того, щоб діяти, а не для того, щоб мудрувати»; «Не струмок, а ціле
море повинно бути йому ім'ям»; «Якщо б уся музична література − Бетховен, Шуберт,
Шуман зникла, це було б надзвичайно сумно, але якщо б ми втратили Баха, я був би
невтішним»; «Мені прийшлося старанно займатися, хто буде так само старанним як я,
досягне того ж самого».
5. Дати визначення і пояснення основних жанрів і форм епохи бароко: опера
(seria, buffa, pasticcio), арія lamento, речитатив secco, accomagnato, увертюра
(італійського та французького типу), ораторія, страсті, кантата, магніфікат, сюїта,
партита, сопсеїіо grosso, сольний концерт, соната, поліфонічний цикл, хоральна
прелюдія, пасакалія (чакона), алеманда, сарабанда, куранта, жига, прелюдія, фуга, da
capo.
6. Пояснити назви і терміни: ВАСН; BWV; музично-риторична фігура (навести
приклади музично-риторичної фігури хреста); Collegium musicum; Gewandhause
konzerte; «Бранденбурзькі концерти», «Італійський концерт», Томаскірхе, basso
ostinato, basso continuo, інтермедія, протискладнення, стрета, інверсія,
контрекспозиція, прихована поліфонія, загальні форми руху, темперований стрій,
пародія, «опера злидарів», «золота секвенція», «Kyrie eleison», «Gloria», «Credo», «Et
incarnatus», «Crucifixus», «Et resurrexit», «Sanctus», «Agnus Dei», «Dona nobis pacem»
7. Вибрати з поданих ознак характерні для творчості Й. С. Баха та / або
Г. Ф. Генделя:
− пів життя пройшло в Англії;
− універсальна творча особистість − виконавець і композитор;
− основа тематизму − протестантський хорал;
− перевага світської музики, театру;
− творчість − підсумок і кульмінація бароко;
− працював у всіх барокових жанрах, крім опери;
− пріоритет героїчних образів, історичні, міфологічні та біблійні сюжети,
часто зі Старого Заповіту;
− провідний жанр і форма – фуга;
− пріоритет етико-моральних, філософських образів, євангельські сюжети;
− основа тематизму − побутові жанри;
− кульмінація творчості пов’язана з масштабними вокально-

64. інструментальними жанрами;
− перевага церковної музики.
8. Назвати жанрові джерела тематизму Й. С. Баха та Г. Ф. Генделя. Навести
приклади.
В яких творах і які теми включають інтонаційні риси:
− протестантського хоралу,
− григоріанського хоралу,
− арії lamento,
− маршу,
− сициліани,
− сарабанди,
− пасакалії,
− хоралу,
− лютневої п'єси,
− токати,
− увертюри,
− народної пісні,
− скерцо,
− інструментального речитативу
Підказки:
«Страсті за Матвієм» (хори №1, 78), арія №47;
Висока меса (Credo, Gratias, Confiteor, Dona nobis pacem);
ДТК І т.: прелюдії і фуги №1; №2; №4; №5; №8; №22; ІІ т. №16;
«Самсон». Арія Самсона з І д., арія Маноа з ІІ д., Марш на смерть героя з ІІІ д.;
Сюїта g-moll №7. Хоральні прелюдії, Токата і фуга d-moll, «Хроматична
фантазія і фуга» d-moll, «Бранденбурзький концерт», «Італійський концерт».
9. Впізнати теми за нотним текстом (близько 20 тем).
10. Усна музична вікторина по Баху, Генделю (близько 20 тем).
11. Зіграти і охарактеризувати теми трьох малих циклів з ДТК (на вибір).
12. Характеристика ДТК за планом (вибрані пункти).
Домашнє завдання: законспектувати і вивчити розповідати життєвий і творчий
шлях Й. Гайдна (ЗМЛ, 2 вип. підручник: Гівенталь-Щукіна).
ДОДАТОК до плану заняття
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТВОРЧОСТІ БАХА і ГЕНДЕЛЯ
Спільне:

65. 1) народилися в один рік − 1685, однолітки;
2) обидва німецькі композитори;
3) обидва представники епохи бароко;
4) обидва універсальні творчі особистості − виконавці (органісти і
клавесиністи) і композитори;
5) обидва блискуче володіли вмінням імпровізації;
6) творчість обох - кульмінація західноєвропейського бароко;
7) обидва підсумували розвиток близько 300-річного періоду
західноєвропейської музики;
8) у обох провідний жанр і форма − фуга;
9) у обох кульмінація творчості пов'язана з масштабними вокально-
інструментальними жанрами.
Відмінне:
Гендель Бах
1. Їздив в Італію, Англію, пів життя
пройшло в Англії;
1. Ніколи не виїздив за межі
Німеччини;
2. Вплив на формування особистості
переважно німецького, італійського
та англійського мистецтва.
2. Вплив на формування особистості
всіх національних
західноєвропейських шкіл −
німецької, італійської, французької,
англійської, нідерландської.
3. Працював у всіх барокових
жанрах;
3. Працював у всіх барокових жанрах,
крім опери (ставився до опери, як
нового, модного і не зовсім
серйозного жанру);
4. Тяжіння до світської музики,
особливо театру;
4. Тяжіння до церковної музики;
5. Основа тематизму − побутові
жанри;
5. Основа тематизму −
протестестантський хорал;
6. Пріоритет героїчних образів,
історичні, міфологічні та біблійні
сюжети з Старого Заповіту;
6. Пріоритет етико-моральних,
філософських образів, євангельські
сюжети;
7. Головний образ - колективний,
народ.
7. Головний образ −
індивідуальний, особистість.

66. День Гідності і Свободи
Сценарій вшанування Дня Гідності і Свободи (2020 р.)
Ведучий: Добрий день усім, хто сьогодні разом з нами приєднався до
відзначення Дня Гідності і Свободи, хто долучився до вшанування людей, що
віддали за країну свої життя.
Ведуча: Боротьба українських громадян за свої права, яка одержала назву
«Євромайдан», а згодом Революція Гідності, була наймасштабнішою подією в
новітній історії України і логічним продовженням обстоювання прав людини та
громадянина.
Ведучий: Україна – це територія Гідності і Свободи. Такими нас зробила не
одна, а дві революції – наш Майдан 200 року, який був святом Свободи, і
революція Гідності 2013–14 років. Це був надзвичайно важкий іспит для
України, коли народ продемонстрував свою європейськість, гідність, своє
прагнення до свободи.
Звучить Гімн України
Ведучий: 21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу в
знак протесту проти того, що проросійський президент Віктор Янукович
відмовився підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про
асоційоване членство України в Європейському Союзі. Вночі 30 листопада на
вулиці продовжували залишатися кілька сотень активістів, переважно
студентів. Їх жорстоко розігнав Беркут, у відповідь на що 1 грудня в центр
Києва з’їхалися сотні тисяч людей. Це свавілля скликало людей, обурених
корупцією, узурпацією влади, політикою русифікації та зближення з Росією.
Ведуча: Гасла про Європейську інтеграцію дали безперервному мітингу назву
Євромайдан. Перетворившись на проект повного оновлення державної системи,
він отримав назву Революція Гідності. Люди вимагали покарати винних у
погромі мітингарів. Так починалася новітня історія боротьби України за свою
свободу.
1. О. Герасименко, літературний текст Ю. Гаврилюк, аранжування
І. Дмитрук. « Таїна»
Виконує капела бандуристів «Срібні струни Волині»
Керівник – заслужений діяч мистецтв України Ірина Дмитрук
2. Слова і музика А. Кос-Анатольського. Дума «Козацькі могили»
Виконує Станіслава Козік
Керівник – заслужений працівник культури України Тетяна Ткач
Ведучий: У всі часи, і на всіх теренах справжні українці не давали злу скинути
спільноти в густу темряву безпросвітної печерної ночі… ЛЮДИ йшли творити
милосердя серед задубілого в бездушності натовпу і, тим безстрашним маршем
стверджували право добра бути добром… Без маски лукавства, пристосування,
подвійних стандартів… Вони робили це за велінням серця, без будь-яких
розрахунків, зовсім не усвідомлюючи, що вершать діло спасіння всієї землі. То
було їхнє діло, і вони знали, що крім них, ніхто цього не підійме… Велетенська
сила слабосилих фізично. Дух, що підкорив плоть.
Ведуча: Немає нічого вічного на землі. Людині відведена лише одна мить, яку
ми називаємо Життям. Споконвіку український народ відстоював право гідного

67. життя, створював велику і величну державу. Проте загрози, як чорні круки,
літали над нашими землями. Але дух український – незламний, його не
подолати.
3. Композиція «Доля»
Пластичне рішення В’ячеслав Лопанов
Творчий задум – Лідія Марчук
Вшануймо полеглих героїв хвилиною мовчання
Хвилина мовчання
Просимо покласти квіти від учасників пам’ятних заходів.
В. Тиможинський. «Легенда»
Виконує ансамбль скрипалів.
Керівник – Ірина Вівчарук
4. Слова і музика Л. Вишневської. «Надія, віра і любов»
Виконує тріо у складі: Марини Гайдучик, Марії Левченко та Софії
Денисюк
Клас викладача Людмили Бабачик
Концертмейстер – Наталія Стецюк
Ведуча: В ті дні Євромайдан поступово перетворювався на територію
мистецтва: і професійного, і аматорського. Митці – творча еліта нації –
полишили свої справи і взялися підіймати дух протестувальників.
Ведучий: Поезія – музика душі, однак під час Революції Гідності вона набула
рис трагедії. Поезія народжувалася не лише на Майдані безпосередньо. По всій
Україні та за її межами народ говорив віршами про наболіле, про втрати, про
біль, про надію…
5. Джамала. Саундтрек до фільму «Поводир». «Чому квіти мають очі?»
Виконують Наталія Лосєва та Артем Горбач
Ведучий: Події Революції Гідності назавжди змінили нашу свідомість. Ми
бачили гідність в очах жінок, що відправляли своїх чоловіків у ніч на Майдан і
плакали, бо відпускати страшно, а не відпускати ще страшніше. Але ми не
бачили гідності в тих, хто, сидячи вдома, казав: «А нічого не зміниться, все
куплено, все прораховано, все вирішено за нас, навіщо витрачати сили?»
Ведуча: Ми бачили гідність у волонтерів-медиків, що виносили поранених під
кулями. Але не бачили гідності в тих , котрі прицільно стріляли в Червоний
Хрест.
Ведучий: Ми бачили гідність в очах хлопців, що без бронежилетів, у
пластикових касках, прикриті тільки дерев’яними щитами, захищали
барикади…Хто, ризикуючи, лягав на залізничну колію, щоб не пустити війська
до Києва. І не бачили гідності в тих, хто платив тітушкам, що пробивали голови
молотками захисникам демократії в Україні.
Ведучий: Ми бачили гідність у людях, котрі незважаючи на мороз і блоковане
місто, несли їжу і медикаменти на Майдан і в шпиталі. Ми бачили гідність
українського офіцера, котрий, беззбройний, ішов на озброєних окупантів,
бачили гідність українських ультра.
Ведуча: Ми знаємо, що таке гідність, бо сьогодні вона полягає в тому, щоб
було не зраджено памʼяті полеглих, щоб ми мали силу говорити правду і могли

68. знайти в собі мужність робити те, що вважаємо за потрібне, незважаючи на
страх. Страх померти.
6. Хореографічна композиція «Велика жертва» за мотивами балету Ігоря
Стравінського «Весна священна».
Виконує ансамбль класичного танцю
Керівник Валентина Барабаш
Ведуча: Виявляється, життя інколи ділиться на «до» і «після». І буває це не
десь за обрієм чи в далекій країні. Усе це трапилося з нами, на нашій землі.
Ведучий: Де прапор – кольору житнього поля та блакитного неба, а ще чорної
землі та розлитої багряної крові. Один, як свідчення чистоти і незбагненності,
інший – упертої боротьби за омріяну свободу.
7. Слова і музика С. Тарасової Пісня «Змінити все»
Виконує Анастасія Остапук
Ведуча: Революція Гідності – подія, не обмежена ні простором, ні часом. Так і
мистецтво, народжене Майданом, не мало жодних обмежень для свого
виявлення – міста за лічені години та дні ставали жовто-синіми.
Ведучий: На парканах та мостах національними барвами заграли українські
візерунки та принти. Україна розпочала нову історію свого життя та боротьби
за незалежність – у піснях, малюнках та книгах.
9. Слова і музика С. Вакарчука «Еверест»
Виконує квартет у складі: Дарини Гладкої, Христини Зарафутдінової,
Олександри Стичук та Оксани Фурман
Ведуча: Між слави і фальшивих од,
Між слів облудних і між страху
Він виросте – новий НАРОД,
Що за Вкраїну йде на плаху!
Ведучий: Він буде добре знати шлях,
Яким ішла ЙОГО Вкраїна:
Де був капкан, де злоби шлях,
А де насильство і руїна.
Ведуча: Він гляне гордо із висот,
У всій красі своїй постане..
Мій гордий, праведний народ,
Який ненавидить кайдани!!
10. Пісня «Ми – діти твої, Україно!»
Виконує ансамбль спеціалізації « Хорове диригування»
Ведучий:
Борітеся — поборете! Мені Тарас порадив у безсонній ночі,
Коли, немов сонця, горіли очі й пашіло тіло в їхньому вогні.
Мені ти радиш наяву і в сні, аж доки я не виповнюсь зневірою,
Хоч тішуся надією: увірую у боротьбу — нехай в далекім дні.
Борітесь — так! Не думайте про смерть, горіть в огні єдиного бажання,
Вам карбувати на своїх скрижалях: постань на прю, на боротьбу, на герць.
Борітеся — поборете! Постань уярмлений, знедолений, закутий,
Порви важкі заіржавілі пута

69. і грізним громом з піднебесся грянь!
Ведуча: Борітеся — поборете. Мені
Тарас порадив, коли ніч безсонна,
Тривогами і зорями розповнена
Спинилась мовчки при моїм вікні.
Борітеся — поборете. В огні
Пашіє голова моя жертовна,
На все готова і на все вготована,
Чекає одчайдушної борні.
11. Повстанська пісня «З ворогом будемо битися»
Виконує квартет «Акорд»
Ведучий: Ніколи не кажіть, що ідеали Майдану сплюндровані, його надії не
справдилися, а рішення не виконані. Це – неправда!
Революція Гідності залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в
історії. Не в прийнятих документах – папір все стерпить, не в прізвищах лідерів
– вони змінювалися і будуть змінюватися. Її ідеали, надії і рішення разюче
змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нашу нову
політичну ідентичність.
Ведуча: За правду наших молитов,
за наших душ світлА і потемки.
Наш клич, Вітчизно, за любов,
оту, що справжня навіть подумки.
І хай не хрестики – хрести..
Ти в вишитті такім не винна..
Все, Україно, будеш ТИ,
як всі ми будем – Україна!!
12. М. Лисенко, аранж. О. Кошиць. «Боже, великий, єдиний…»
Виконує хор коледжу культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського.
Керівник – заслужений діяч мистецтв України Валентина Гаврилюк
Директор і головний режисер – заслужений працівник культури України
Василь Панасюк
Режисери-постановники – Лідія Марчук, Ольга Коменда
Літературні тексти – Оксана Рижан
Звукотехнічне забезпечення – Володимир Купріков
Ведучі – Оксана Корнійчук та Дмитро Роїк

70. Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації
Волинське відділення МАН України
Ольга Коменда,
Ірина Шурма
НАУКОВА РОБОТА З МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА
методичні рекомендації
Луцьк ― 2017

71. Коменда О., Шурма І. Наукова робота з мистецтвознавства: методичні
рекомендації / Ольга Коменда, Ірина Шурма. ― Луцьк, 2017. ― 51 с.
Рекомендовано до друку методичною радою Волинської обласної МАН
(протокол №3 від 19.12.2017 р.)
Рецензент: Драганчук Вікторія Миколаївна, кандидат мистецтвознавства,
доцент кафедри історії, теорії мистецтв та виконавства Східноєвропейського
національного університету імені Лесі Українки
У методичних рекомендаціях висвітлено зміст основних етапів роботи над
науковим дослідженням з мистецтвознавства. Праця призначена для наукових
керівників, студентів, учнів, які займаються науковими дослідженнями і може
бути використана як під час аудиторних занять, так і в процесі самостійної
роботи.