1. 8.4. Валютне регулювання та валютна політика
8.5. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в
механізмі валютного регулювання
8.6. Валютна система України
8.7. Етапи еволюційного розвитку світової валютної
системи

2. Валютна політика – це сукупність організаційно-
правових і економічних заходів у сфері
міжнародних валютних відносин, направлених на
досягнення визначених державою цілей.
Цілі валютної політики:
 лібералізація валютних відносин;
 забезпечення збалансованості платіжного
балансу;
 забезпечення конвертованої національної
валюти;
 захист іноземних і вітчизняних інвестицій;
 забезпечення стабільного курсу національної
валюти.

3. Валютна політика включає:
Валютне Валютний Співпраця з міжнародними валютно-
регулювання контроль фінансовими структурами
це діяльність це сукупність
держави щодо заходів щодо
регламентації дотримання
валютних валютного
відносин законодавства при
економічних здійсненні
суб'єктів на валютних
валютному ринку операцій за
участю резидентів
і нерезидентів

4. Інструменти валютного регулювання
Дисконтна політика – це система заходів Девізна політика – це сукупність
центрального банку, які полягають в заходів з метою коректування курсу
цілеспрямованому підвищенні або зниженні національної валюти за допомогою
облікової ставки, а також відповідної зміни валютної інтервенції і валютних
ставки депозитного і позикового відсотка. обмежень.
Девальвація – Ревальвація – Валютна інтервенція - це Валютні обмеження - це
офіційне офіційне операція купівлі-продажу сукупність заходів і
зниження курсу підвищення іноземної валюти для нормативних актів, які
національної курсу регулювання динаміки встановлюються в
валюти до національної курсу національної валюти законодавчому або
іноземних валюти щодо певними межами його адміністративному
валют іноземних підвищення або зниження порядку і направлені на
валют обмеження операцій з
валютою і валютними
цінностями

5. Органи валютного регулювання
1. Національні: 2. Міжнародні:
 НБУ;  МВФ- міжнародний валютний фонд;
 Міністерство фінансів;  МБРР - міжнародний банк реконструкції і
 Органи валютного розвитку.;
контролю.  Міжнародні фінансово-кредитні
організації

6. Платіжний баланс – це співвідношення між валютними платежами
резидентів за кордон і валютними надходженнями з-за кордону від
нерезидентів за певний період часу.
За формою платіжний баланс – це За економічним змістом платіжний
статистичний звіт про надходження баланс – це макроекономічна модель,
валютних засобів в країну і яка характеризує стан і динаміку
витрачанню їх за певний період в зовнішньоекономічних відносин країн із
розрізі окремих статей, країн або зовнішнім світом.
груп країн.

7. Структура платіжного балансу
І. Баланс поточних ІІ. Баланс руху ІІІ. Резервні
операцій капіталів і кредитів активи
І.1. Торговий баланс ІІ.1. Капітальні Золотовалютний
трансферти резерв
а) експорт
б) імпорт ІІ.2. Прямі інвестиції Трансакційний
мотив резерв
І.2. Баланс послуг ІІ.3. Портфельні
інвестиції Інтервенційний
І.3. Доходи мотив резерву
ІІ.4. Інші інвестиції

8. Валютна система – це організаційно-правова форма реалізації валютних
відносин в межах певного економічного простору.
Види валютних систем
Національна валютна Міжнародна Світова валютна
система – це складова (регіональна) валютна система – це сумісно
грошової системи система – це договірно- розроблена державами
країни, функціонування правова форма організації і закріплена
якої регламентується валютних відносин між міжнародними
національним групами країн. угодами форма
законодавством з реалізації валютних
урахуванням норм відносин
міжнародного права.

9. Світова валютна система – це сумісно розроблена державами і
закріплена міжнародними угодами форма реалізації валютних відносин.
Елементи світової валютної системи:
 міжнародні платіжні засоби;
 уніфікований режим валютних курсів;
 умови взаємної конвертованості валют;
 уніфікація правил міжнародних розрахунків;
 режим валютних ринків і ринків золота;
 міжнародні валютно-фінансові організації;
 міжнародне регулювання валютних обмежень.
Етапи еволюційного розвитку світової валютної системи:
I – 1867 р. Паризька конференція
II – 1922 р. Генуезька конференція
III – 1944р. Бреттон-Вудська конференція
IV – 1976 - 1978 рр. Ямайська конференція.