МЕДУ міжнародна економічна діяльність в Україні

1. ІНВЕСТИЦІЇ В МІЖНАРОДНІЙ
ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

2. План.
1. Сучасні особливості
міжнародного інвестиційного
процесу.
2. Форми міжнародних
інвестицій в МЕД.
3. Специфіка участі України в
міжнародних ринках капіталів.

3. 1. Сучасні особливості міжнародного
інвестиційного процесу.
 Інвестування (вивезення
капіталу зарубіжне) являє собою
процес вилучення частки
капіталу з національного обороту
в даній країні і переміщення
його в товарній або грошовій
формі у виробничий процес і
оборот іншої країни.

4.  Міжнародні інвестиції – це усі
види майнових та інтелектуальних
цінностей, що вкладаються в
об’єкти різних видів діяльності, в
результаті якої створюється
прибуток, чи досягається
соціальний ефект.

5. Майнові та інтелектуальні
цінності:
 Нерухоме та рухоме майно;
 Цінні папери, що представляють це
майно та фінансові зобов’язання;
 Інформаційні та інтелектуальні цінності;
 Майнові права, що пов’язані з
авторськими правами - ліцензії, ноу-
хау;
 Активи банківсько-кредитних
організацій;
 Права володіння, оренди, користування
землею, іншими ресурсами.

6. Основні причини вивезення
капіталів за кордон:
 невідповідність попиту на капітал його
пропозиції в різних сферах світового
господарства;
 залучення дешевої сировини і робочої сили тих
країн,
в які експортується капітал;
 становлення сприятливого інвестиційного
клімату в країні руху капіталу;
 розвиток вільних економічних зон через
встановлення пільгового режиму
інвестування, оподаткування тощо;
 наявність занижених екологічних стандартів у
країні
руху капіталу;
 можливість проникнення на національні ринки
третіх
країн, встановлюючи залежність від
експортного капіталу.

7. Фактори, що сприяють вивозу
капіталу:
 взаємозв’язок і взаємозалежність
економік;
 міжнародна промислова кооперація;
 економічна політика розвинутих країн,
спрямована на залучення додаткового
капіталу;
 розвиток міжнародних фінансових
організацій;
 укладання міжнародних угод щодо
запобігання подвійного оподаткування
доходів та капіталів.

8. Розподіл інвестицій за країнами
світу:
 від 2/3 до 4/5 світового обсягу
прямих інвестицій – припадає на
провідні індустріальні країни;
 25-30% - на країни, що
розвиваються;
 2-5% - на постсоціалістичні
країни.

9. Розподіл інвестицій за країнами
світу :
 Серед країн, які не входять до
числа провідних індустріальних
найбільшими реципієнтами -
Китай, Індія, Південна Корея,
Сінгапур, Тайвань.
 Серед країн Центральної та
Східної Європи – Польща,
Угорщина, Чехія, Росія.

10. Джерела інвестиційних потоків:
 3/4 загального об’єму інвестицій
припадає на провідні індустріальні
держави.
 Найбільшу активність проявляють
країни ЄС, передусім Велика
Британія, а також США та Японія.
 Основний вектор інвестицій з цих
країн припадає на США.

11. Інвестиційні інтереси приватних
агентів-донорів:
 отримання додаткового прибутку;
 доступ до природних ресурсів та створення потужностей
з їх видобутку;
 наближення виробництва до споживача, завдяки
перенесенню ряду технологічних циклів за кордон;
 комбінація ресурсів та їх концентрація, що дає
можливість оптимального їх співвідношення;
 мінімізація інвестиційних ризиків, коли об’єктом
вкладання є економічно стабільна країна;
 поліпшення конкурентних позицій, через поєднання з
конкурентами економічних потенціалів.

12.  На макрорівні – це можливість
отримувати фінансові надходження до
країни у вигляді дивідендів, прибутків,
що виникають в процесі
функціонування національного
капіталу.
 В політичному аспекті – стабільність
відносин з країною-реціпієнтом.

13. Інвестиційні інтереси приватних
агентів-реціпієнтів:
 Поліпшення фінансового стану господарюючого
суб’єкта;
 Здійснення модернізації виробництва;
 Диверсифікація форм господарської діяльності та
започаткування нових;
 Залучення передових технологій;
 Подолання митних тарифних та нетарифних бар’єрів;
 Оптимізація маркетингової стратегії, завдяки
використанню збутової мережі інвестора;
 Поліпшення менеджменту через прихід на
виробництво кваліфікованих управлінців.

14.  На макрорівні – поліпшення
фінансових показників
економічної діяльності (ВВП,
темпів його зростання),
поліпшення умов формування
платіжного балансу.

15. 2. Форми міжнародних інвестицій
в МЕД.
 За джерелами походження:
 Державний капітал
 Приватний капітал
 За термінами розміщення:
- Короткостроковий
- Середньостроковий
- довгостроковий

16.  За характером використання:
-Позиковий
-Підприємницький
 За метою спрямування:
-Прямі інвестиції
-Портфельні інвестиції.

17.  Державні капіталовкладення - це
засоби державного бюджету, які
направляють за кордон чи отримують
звідти за рішенням уряду або
міжурядових організацій.
До них відносять державні позики,
гранти, допомогу, кредити міжнародних
економічних організацій.

18.  Приватний капітал - це кошти
недержавних джерел, які направляють
за кордон чи отримують звідти приватні
особи (юридичні чи фізичні).
Це інвестиції, торговельні кредити,
міжбанківське кредитування, не
пов'язані з держбюджетом, але уряд в
межах своїх повноважень може їх
контролювати чи регулювати.

19.  короткострокові - вкладення на
строк від 1 до 3 років
 середньострокові - вкладення
строком від 3 до 15 років
 довгострокові - вкладення більш
ніж на 15 років.

20.  Позиковий капітал - надання
коштів під позику заради
отримання прибутку у формі
відсотків.
 До нього відносять інвестиції з
державних джерел і вкладення з
приватних джерел.

21.  Підприємницький капітал
прямо або непрямо залучається у
виробництво і пов'язаний з
отриманням обсягу прав на
отримання прибутку у формі
дивідендів (переважно вкладення
приватного капіталу).

22.  Прямі інвестиції є вкладенням капіталу
заради отримання довгострокового інтересу,
який забезпечують за допомогою права
власності чи вирішальних прав в управлінні.
 Є найбільш затребуваною формою
капіталовкладень для економік, що
розвиваються, так як дозволяє реалізовувати
великі проекти; крім того в країну надходять
нові технології, нові практики корпоративного
управління і т.п.

23. Основні форми прямих інвестицій:
 відкриття за кордоном підприємств (в
тому числі дочірніх компаній) чи
відкриття філіалів;
 утворення спільних підприємств на
контрактній основі; спільні розробки
природних ресурсів;
 купівля чи анексія («приватизація»)
підприємств країни, що приймає
іноземний капітал.

24.  Портфельні інвестиції не
забезпечують контроль за
об'єктом вкладення, а надають
лише довгострокове право на
доход, точніше кажучи,
переважне право першочерговості
в отриманні такого доходу.

25. Позитивні наслідки для країн, що
імпортують капітал:
 сприяння економічному зростанню
країни-реципієнта капіталу;
 залучення нових технологій,
ефективного менеджменту,
прискорення науково-технічного
прогресу;
 залучений капітал створює нові робочі
місця;
 приплив капіталу сприяє покращенню
платіжного
балансу країни-реципієнта.

26. Негативні наслідки для країн, що
імпортують капітал:
 збільшення зовнішньої заборгованості країни;
 Витіснення місцевого капіталу з прибуткових
галузей, що може призвести до порушення
економічної безпеки країни;
 можливе погіршення стану навколишнього
середовища;
 надходження на ринок країни товарів,
життєвий цикл яких давно
минув;
 використання міжнародними корпораціями
трансфертних цін призводить до втрат
країни-реципієнта в податкових
надходженнях і митних зборах.

27. 3. Специфіка участі України в
міжнародних інвестиційних процесах
 Індекс інвестиційної
привабливості - це оцінка
інвестиційної привабливості
України, що проводиться
Європейською Бізнес Асоціацією і
ґрунтується на регулярному
моніторингу бізнес-клімату.

28. Індекс інвестиційної привабливості
України (2008-2015 рр.)

29.  ЄБА (Європейська бізнес-асоціація) відзначає, що
індекс інвестиційної привабливості, який для
України розраховується з 2008 року, за підсумками
четвертого кварталу 2014 року становив 2,5, що є
найнижчим показником за минулий рік.
 В першому кварталі цей показник становив 2,51,
 другому - 2,66,
 третьому - 2,65.
 четвертому – 2,56
 Найнижчого значення за всю історію проведення
дослідження показник досяг у четвертому кварталі
2013 року - 1,81.

30.  Україна за результатами 2015р.
покращила свій показник на 20 позицій
і посіла 89 місце зі 174 країн.
 Минулого року Україна посіла 109 місце
в цьому рейтингу.
 В 2015 р. Україна, разом із Білоруссю
(85 місце) і Латвією (29 місце), входили
до переліку держав, що демонстрували
найшвидше покращення показників.

31. У першій десятці рейтингу
 Швейцарія
 Сингапур
 Гонконг
 Норвегія
 Данія
 Нідерланди
 Канада
 Велика Британія
 Швеція
 Нова Зеландія.
 Найгірші в індексі - Північна Корея та Судан.

32. Позиції сусідів
Західні сусіди України мають кращі показники:
 Молдова - 87 місце,
 Румунія - 47,
 Словаччина - 40,
 Угорщина - 39,
 Польща - 34.
 Росія - 100. У 2014 році РФ випереджала
Україну, посідаючи 104 позицію.

33. Стан інвестиційного клімату України залишається
достатньо несприятливим. Серед причин:
 наявність податкового тиску (25%),
 корупція (23%),
 відсутність реформ (21% ).
Інвестиційний клімат несприятливим вважають
56% і лише 4% назвали його достатнім для
ведення бізнесу.
Не чекають змін на краще 49% учасників
дослідження, а 25% респондентів назвали
український ринок невигідним для
інвестування.

34.  За підсумками 2015 р. обсяг прямих іноземних
інвестицій (ПІІ) в економіку України складав 43,4
млрд дол. США (проти 45,9 млрд. дол. США на
початку).
 Тобто загальний відтік іноземного капіталу
склав 2,5 (млрд. дол ) проти відтоку в
розмірі 11,2 млрд. дол. за підсумками 2014р.
(знизився в 10 разів).
 Чистий приплив прямих іноземних інвестицій
в українську економіку в 2015 р. склав 3,76
млрд доларів США. Третину з цих коштів
вклали у виробничі підприємства, трохи
менше третини – в установи фінансової та
страхової сфери.

35. Прямі іноземні
інвестиції в Україну
Прямі інвестиції з
України
1998 2063,6 127,5
1999 2810,7 97,5
2000 3281,8 98,5
2001 3875,0 170,3
2002 4555,3 155,7
2003 5471,8 144,3
2004 6794,4 166,0
2005 9047,0 198,6
2006 16890,0 219,5

36. Прямі іноземні
інвестиції в Україну
Прямі інвестиції з
України
2007 21607,3 243,3
2008 29542,7 6196,6
2009 35616,4 6203,1
2010 40026,8 6223,3
2011 47162,3 6898.0
2012 50334,0 6690,0
2013 54462,4 6482,0
2014 58157,0 6575,0
2015 45916,0 6352,2
2016 43371,4 6210,0

37. Прямі іноземні інвестиції надійшли з
133 країн світу
 Кіпр – 11,7 млрд дол., 27,1%
 Нідерланди – 5,6 млрд дол., 12,9%
 Німеччина – 5,4 млрд дол., 12,5%
 Російська Федерація – 3,4 млрд дол., 7,8%
 Австрія – 2,4 млрд дол., 5,5%
 Велика Британія – 1,9 млрд дол., 4,3%
 Британські Віргінські Острови – 1,9 млрд дол.,
4,1%
 Франція – 1,5 млрд дол., 3,5%
 Швейцарія – 1,4 млрд дол., 3,1%
 Італія – 1,0 млн дол., 2,2%

38. Структура прямих іноземних інвестицій в
економіці України за країнами світу
На 31.12.2015
Кіпр
27,1%
Нідерланди
12,9%
Німеччина
12,5%
Російська Федерація
7,8%
Австрія
5,5%
Велика Британія
4,3%
Інші країни
29,9%

39.  З країн ЄС з початку інвестування
внесено 76,2% загального обсягу
капіталу, з інших країн світу - 23,8%.
 У 2015 році частка інвестицій з Кіпру
скоротилася з 29,9% до 27,1%.
 При цьому частка інвестицій з РФ
зросла - з 6,8% до 7,8% з Німеччини з
10,9% до 12,5%, з Нідерландів - з
11,1% до12,9 %.

40. Структура прямих іноземних інвестицій в
економіці України
за видами економічної діяльності
Фінансова та страхова
діяльність
27,3%
Оптова та роздрібна
торгівля; ремонт
автотранспортних
засобів і мотоциклів
13,0%
Операції з нерухомим
майном
8,0%
Інформація та
телекомунікації
5,3%
Професійна, наукова
та технічна діяльність
5,0%
Інші види економічної
діяльності
10,8% переробна
промисловість
26,1%
добувна промисловість
і розроблення кар'єрів
2,9%
постачання електроенергії,
газу, пари та
кондиційованого повітря
1,5%
водопостачання;
каналізація, поводження
з відходами
0,2%
Промисловість
30,6%
На 31.12.2015

41.  У цілому накопичений обсяг інвестицій в
економіку України в розрахунку на одну
особу становить 1.1 тис. дол. США, (в
2014 - 1,2 дол.США),
 в Росії – 1.5 тис. дол. США/особу,
 в Польщі – 4.2 тис. дол. США/особу,
 в Чехії – 11.1 тис. дол. США/особу).

42. Розподіл ПІІ за регіонами
 В 10 областей- Дніпропетровську,
Донецьку, Харківську, Київську,
Луганську, Львівську, Одеську,
Запорізьку, Полтавську, Івано-
Франківську області і в м. Київ
поступила найбільша кількість прямих
іноземних інвестицій - 93,9 %.
 У той же час, в 12 регіонах питома вага
прямих іноземних інвестицій
не перевищує 1%

43. Підсумовуючи розміщення ПІІ в Україні в
2015 р. можна зробити висновки:
 акціонерний капітал Кіпру та Віргінських Островів
(Брит.) продовжує витісняти з української
економіки капітал розвинених країн світу та
забезпечує приріст надходження акціонерних
капіталів до України;
 територіальна структура розміщення іноземних
капіталів, тяжіє до столиці, та не сприяє
розгортанню нових виробничих потужностей на
периферії.

44. Підсумовуючи розміщення ПІІ в Україні за
2015 рік, варто відзначити наступне:
 ПІІ зконцентровані у промисловості, (в
галузі виробництва та розподілення
електроенергії, газу та води); у фінансовій
діяльності та операціях з нерухомим майном;
орендою та інжинірингом.
 В той же час, потенціал галузей сільського
господарства та будівництва залишається
для іноземних інвесторів
неконкурентоспроможним у порівнянні з
іншими більш дохідними галузями;

45.  Обсяг прямих інвестицій з України в
економіку країн світу на 31 грудня
2015 р. становив 6,2 млрд.дол.США, у
т.ч. у країни ЄС – 6,0 млрд.дол. США
(95,0% загального обсягу), в інші країни
світу –0,2 млрд.дол. (5,0%).
 Прямі інвестиції з України здійснено до 46
країн світу, переважна їхня частка
спрямована до Кіпру (93,7%).

46. Структура прямих інвестицій з
України за країнами світу
Кіпр
93,7%
РосійськаФедерація
2,0%
Латвія
1,1%
Інші країни
3,2%
На 31.12.2015

47. Основні галузі економіки Кіпру, де
розміщені кошти українських
інвесторів в розмірі 5,8 млрд.дол.
- операції з нерухомим майном,
- оренда, інжиніринг та надання
послуг підприємцям, (91,76%),
- фінансова діяльність (7,62%),
- інші галузі (0,62%).

48. Проаналізувавши рух ПІІ в Україну
та з України, можна сформувати
наступних висновків:
 Відтік ПІІ розвинених країн світу, які розміщували свої
активи в основному в технологічних галузях
господарства свідчить про погіршення інвестиційного
клімату в Україні, причинами якого є: політична та
економічна нестабільність, непрозорість державної
політики, недосконалість правового середовища,
обтяжлива фіскальна та митна політика.
 Нарощування обсягів інвестицій з держав, які відомі
розташуванням на їхній території офшорів – свідчить
про непрозорість інвестиційної політики в Україні та
«різні правила гри» для іноземного капіталу різного
походження.

49.  Розміщення в галузевій структурі інвестицій названих
острівних країн свідчать про тяжіння даного капіталу до
найприбутковіших галузей економіки України.
• Обсяги ПІІ з України до економік іноземних держав
• (93,7 % зі 100% прямують до Кіпру), зосереджуються в
основному в невиробничих галузях економіки (91,2% з
яких належать лише одній галузі – операціям з
нерухомістю, оренда, інжиніринг та надання послуг
підприємцям), свідчать про відсутність інвестиційної
політики держави в напрямку зосередження капіталів на
власній території.
 Вищевикладене свідчить про відсутність інвестиційної
політики держави в напрямку зосередження капіталів на
власній території, а власники активів, монопольно
вкладають їх в невиробничу галузь однієї лише країни.

50. Нормативна база України в сфері
іноземного інвестування:
 В Україні існує інвестиційне
законодавство, яке адаптовано до норм
ЄС, та діють 50 міжнародних угод,
предметом яких є захист та сприяння
інвестиціям, та це все на теоретичному
декларативному рівні.
 Закон України «Про режим іноземного
інвестування» - 1996р.;
 Закон України «Про інноваційну
діяльність» - 2002 р.